Катя стояла під новенькими дверима батьківської квартири. Вона постукала, бо знала, що дзвінок не працює от уже 7 років.
– Чого ви ломитеся у двері? – раптом озвалася незнайома дівчина. – Ви що не знаєте про існування дзвінка? Та я вас однаково впускати не збираюся.
– Як це розуміти? – здивувалася дівчина.
– Мама з татом зараз на роботі, а я вас вперше бачу.
Батьки Катерини давно вийшли на пенсію. Вони завжди були вдома, коли дівчина поверталася у рідну домівку від своїх вже колишніх чоловіків. Таке у її житті траплялося тричі.
Вперше Катя покинула Артема за чотири дні до їхнього весілля. Між молодими виникла сварка, після якої горда дівчина зібрала свої речі і пішла геть. Вона була непохитною у своїх рішеннях, адже ще від бабусі знала, що стосунків з’ясовувати не варто. Натомість її батькам довелося не солодко, адже розраховуватися із рестораном, фотографами та музикою довелося саме їм.
Проте вони навчилися на власних помилках і наступного разу усіма завдатками займався батько нареченого Антона. Тато Каті навіть не здивувався, коли побачив дочку з валізою у себе в коридорі за тиждень до весілля.
– Цього разу ми не в мінусі, – радів чоловік. – Гайда святкувати!
– Не спіши, адже Катюша не востаннє заміж збирається, – зауважила мама.
І справді. Катя зустріла Ігора і вони вирішили побратися. Усі витрати за весілля молодий брав на себе. Проте саме через нього у дівчини лилися такі гірки сльози, як ніколи раніше.
Він був єдиним, з ким Катя не хотіла розлучатися. Вона була готова обговорити з ним усі непорозуміння і помиритися, але її обранець виявився таким же впертим та принциповим, як і вона. Навіть те, що Катя довго й повільно збирала свої речі у валізу не допомогло. Ігор мовчки сидів на кухні, поки дівчина не пішла геть.
Спочатку вона виплакалася на лавці під будинком, а потім подалася до батьків, де на неї чекав сюрприз.
– Дівчинко, а що ти забула у цьому домі? – поцікавилася Катя.
– Живу, – спокійно відповіла та.
– Як давно? – здивувалася Катя.
– Два місяці і вісім днів, – відповіла дівчинка після тривалих роздумів.
Зрештою Катя вирішила подзвонити до батька. Той миттю підняв трубку.
– Привіт, Катю! Як у тебе справи? Як Ігор?
– Тату, а де ви є? Я приїхала, а у вас тут якась дівчинка вдома.
– А ми в Одесі, – радісно відказав тато.
– Що? – незрозуміла Катя. – Як ви там опинилися?
– Ми переїхали, – на радощах відказав той. – Ми з мамою завжди мріяли провести старість біля моря от і зважилися на такий крок.
Катя мовчала, тому батько продовжив:
– На твоє весілля ми обов’язково приїдемо!
– А про мене ви подумали? – зрештою запанікувала Катя.
– Доню, про тебе тепер є кому дбати. Ми Ігорю повністю довіряємо.
Донька саме хотіла розповісти, що трапилося, але тато перервав її:
– Катю, я тебе погано чую! Тут зі зв’язком якісь проблеми. Загалом від мами привіт і зустрінемося на весіллі!
Розмова закінчилася. Каті було прикро й боляче. Вона відчувала себе самотньою і нікому не потрібною. Разом з валізою та зі сльозами на очах дівчина попрямувала до виходу. Раптом біля під’їзду вона побачила машину Ігоря. Той миттю вийшов і допоміг їй з багажем.
– І що ти тут забув? – коротко запитала Катя, радіючи глибоко в душі.
Ігор залишив валізу в багажнику і сказав:
– Я приїхав по тебе. Сідай, їдемо.
– Куди? – Катя ще досі намагалася вдавати з себе неприступну.
– Додому, звичайно. У нас незабаром весілля, а безліч питань досі не вирішені.
Того вечора вони багато говорили і змогли знайти взаєморозуміння. Катя порушила настанови своєї бабусі. Але вона знала, що інколи це корисно робити.
Лише згодом дівчина дізналася, що її батьки напередодні встигли поговорити з Ігорем і розповіли йому про можливі витівки Каті перед весіллям. Саме тому чоловік знав, як реагувати і був готовий до такого повороту подій.
А ще вони заздалегідь подбали про те, щоб у Каті не залишилося сховища, куди вона могла втекти. Майбутній зять допоміг батькам своєї дружини з продажем старої квартири і покупкою нової.
Катя спочатку обурилася, коли ця правда спливла на поверхню. Та довго злитися вона не могла, адже ще досі перебувала в ейфорії від новини про свою вагітність.
Чи сподобалася вам ця історія?
