Того вечора Діанці не спалося. Вона сиділа у своїй кімнаті, а крізь прочинені двері чула розмову батьків, які щось жваво обговорювали на кухні. Йшлося про її братика. У Данилка була важка форма рідкісної хвороби. І тепер татко з мамою вирішували, що їм робити. У них не було коштів на дорогі ліки та тривале лікування, тож, схлипуючи, ненька стверджувала, що допомогти їхній сім’ї може тільки диво.
Діанка витерла сльози, підвелася з ліжка і дістала свою маленьку скарбничку. У неї дівчинка збирала гроші, які зрідка батьки чи хтось з рідних давали їй на власні витрати. Діана висипала вміст копілки на підлогу і почала перераховувати свої багатства. Мало. Але хоча б щось. Дівчинка скинула все у сумку і побігла до найближчої аптеки.
Вона зупинилася біля дверей і глянула на червоний хрест, який миготів над входом. Було пізно, тож довелося чекати, доки аптекарка відчинить двері або підійде до них глянути, хто прийшов. Тиша. Діана витягла з кишені монетку і постукала по склі. До дверей підбігла фармацевтка.
-Що таке? Що тобі потрібно, дитино? – запитала жіночка, виглядаючи крізь маленьке віконце. Хоч аптека і працювала цілодобово, але всередину нікого не впускали.
– Я не знаю. Хотіла б розповісти вам про свого братика.
– А що з ним?
– Він ще такий маленький, але вже хворіє. Мама сказала, що йому допоможе диво. Тому я хотіла б його купити.
– Що саме? – перепитала аптекарка.
– Диво. Те, яке вилікує мого братика. Скільки воно коштує? Я маю трохи заощаджень зі скарбнички. Цього вистачить?- дитина дістала із сумки кілька купюр.
– Вибач, у нас дива немає. Я не можу тобі допомогти. Повертайся додому, тебе, напевне, шукають.
Поруч зупинився чоловік. Він слухав розмову Діанки з жінкою і нарешті вирішив втрутитися.
– Про яке саме диво ти говориш, дівчинко?
– Ну, я точно не знаю. Просто мама говорила про нього. Не уточняла. Це все, що я знаю. Тато не може заплатити за диво, бо у нас немає грошей, але я можу. Ось,- вона показала йому свої заощадження.
– І скільки там?
– Аж 30 гривень і 50 копійок – усе, що в мене є.
– Ти диви! Те, що треба!
Діанка здивувалася, але в її очах спалахнув вогник надії.
– Цього досить?
– Так, саме те, що треба. А тепер відведи мене до свого братика. Я хочу глянути, яке саме диво йому потрібне.
Діанка навіть не підозрювала, що просто зараз розмовляла з хірургом. Петро Степанович уже понад 40 років працював у приватній клініці, де врятував не одне життя. Тож і зараз міг з легкістю оглянути Данилка і навіть спробувати йому допомогти.
Той вечір змінив життя цілої сім’ї, а ще дав майбутнє братикові Діанки.
Лікар розчулився настільки, що прооперував хлопчика цілком безплатно. Не пройшло без ускладнень, але через деякий час Данило поправився.
– Це справжнє диво! – плакала від щастя мама, а при нагоді запитала хірурга, скільки коштує така операція.
Той відповів:
– Все уже давно оплачено. Сума становить рівно 30 гривень і 50 копійок.
Діанка посміхнулася. Звичайно ж, лікар упустив ще одну важливу деталь: 30 гривень 50 копійок і щира віра маленької дівчинки, що чудеса існують.
А ви вірите в такі дива?
