Кому як не нам відомо про те, що схуднути та втратити ненависні зайві кілограми надзвичайно складно! Та коли дивишся на такі світлини, стає дуже соромно, адже навіть маленькі пухнасті створіння знайшли в собі сили та повернулись у нормальну форму. Сподіваємося, ці світлини будуть вас мотивувати та надихати.
Йому вже навіть ходити було важко, а зараз він може спокійно бігати
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Він зменшився вдвічі!
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Скільки щастя з’явилося у цих очах
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Колись він був дуже добрим котиком, а зараз він просто злий та худий
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Просто трішки покращав
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Ось це зміни!
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Ну тепер хоч сидіти нормально може
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
За 3 роки він втратив понад 5 кг
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Тепер, він може нормально бігати та гратися
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Блиск в очах ніде не подівся, а от зайві кілограми пішли назавжди
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Ви слідкуєте за вагою своїх домашніх улюбленців?
Julia
Популярне
– Замки я вже змінив. Свої гроші несеш не в дім – живи там, куди їх носиш. Надя навіть пакет на підлогу не поставила. – Відчини двері ширше. Це, між іншим, і моя квартира.
– Я йду. Не шукай. Доньку забери сам. З тобою їй буде краще. Записка лежала на столі поруч із недопитою кавою. Іван перечитав двічі. Потім набрав Таню. “Абонент поза зоною”.
– І не брешіть мені про лелек, – сказала сусідська мала, стоячи в нас у коридорі в гумових чоботях. – Лелека важить чотири кіло. Немовля – теж. Ви б самі себе на шиї донесли?
– Максиме, ти серйозно покликав їх усіх? – Це ж виписка. Мама образиться. – Я після пологів. Я ледве стою. – Вони на п’ять хвилин. Біля входу в пологовий уже стояли шестеро.
Телефон пискнув, коли Марина стояла біля каси. “Списання: 118 грн. Кава-Арабі”. Вона ще не встигла забрати стаканчик, як Стас подзвонив. – Ти серйозно? – Стас, я з Тімом на вулиці, він ревів, я замерзла.
“Вибач. Я йду. Я покохала іншого. Дітей лишаю тобі. На розлучення подам сама”. Олексій перечитав смс тричі. Потім ще раз. Того ж вечора подзвонив матері. – Мамо, Катя з Дімкою в тебе?
– Ти серйозно подаєшся на геохімію? – мама кинула на стіл роздруківку з балами. – З такими результатами на біологію не йдуть тільки дурні. – Значить, буду дурною.
– А я все хотів спитати: чому ти досі в прибиральницях? Лариса ж кликала в оператори. Там і чистіше, і платять більше. – Бо в операторів зміни жорсткі. А в мене Соня.
– Олено, привіт, доню, – батько сказав це так тепло, що Інна навіть усміхнулась. – Це Інна. Тиша. – А… ну, привіт. Як ти? – Нормально. Ти ж дочці дзвонив, не мені.
– Ти серйозно міняєш замки? – Серйозно. Марина поставила пакети на підлогу. – Мамо, там діти. – А тут моя квартира. – Ти ж дала нам ще тиждень. – Я дала п’ять місяців.
– Ти що робиш? Постав його. Рудий пес завмер біля бака. У зубах – мокре сіре кошеня, дрібне, аж прозоре від холоду. – Воно твоє? – буркнув пес, не озираючись. Чорна кішка сиділа під навісом кіоску.
Віра подзвонила в двері й одразу прибрала усмішку з обличчя. Двері відчинила жінка в домашній футболці, за її спиною десь у квартирі сміялася дитина. – Ви до кого?
– Дмитре, твоя черга. Він узяв мікрофон, глянув на Олену, потім – кудись у зал. – Олено, ти добра. Занадто добра для мене. І тому я не хочу починати шлюб із брехні.
– Мамі на день народження ти купив каблучку, а мені – каструлю по акції? Андрій навіть не підвів очей від кави. – Не “по акції”, а хорошу. Німецьку. – О, ну тоді я зворушена.
25 фотографій, які обдурять ваші очі
Ніжний і пишний кекс: З’їли все до останньої крихти
Свого часу, ти кинула мене, як непотрібне кошеня. Згадала лише тоді, коли я стала дорослою
– Ви Люба Сагайдак? – Ну я. – Я від юриста. Квартира на Троєщині. Після Поліни Кравець. Вона все заповіла вам. – Мені? – Вам. Ви єдина в заповіті. Люба мовчала так довго, що в слухавці перепитали: – Алло?
– Руки помий. І одразу за стіл, – Оля усміхнулася так, що Борис навіть куртку не зняв. – Що зламала? – Нічого. – Скільки треба? – Не гроші. – Тоді ще гірше.
Він подивився в її красиві, карі очі. Вона дивилася на чоловіка віддано і з любов’ю …
Примітка редакції: матеріал має інформаційно-обговорювальний характер і підготовлений на основі історії, що поширюється в мережі / звернення читача. Редакція не подає описану ситуацію як офіційно встановлений факт, не має незалежного підтвердження всіх наведених обставин і не ідентифікує конкретних осіб, установу, місце або дату події. Усі зображення в матеріалі використані для візуального супроводу теми та не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
