Ввечері Ірині принесли новонародженого. Малюк був закутаний у пеленку та підгузки. Для того, щоб розгорнути його, жінка витратила декілька хвилин.

Вона обережно розгортала клаптики тканини, щоб дитина не відчувала дискомфорту. Нарешті вона побачила його крихітне тім’ячко, яке було блідо-рожевого відтінку. Чомусь вона думала, що дитинка буде більшою… Синочок солодко спав. Ірина провела ніжно дотиками пальців по його маленькому животику та ніжках, які кумедно стирчали з-під памперса. Згодом, вона обережно нахилилася та вдихнула запах, адже мріяла про цей момент досить довго – коли нарешті відчує той рідний запах сина.
Але Ірина не відчула цього. Дитина не пахла так, як вона це уявляла. Жінка одразу зрозуміла, що вона не рідна мати, а дитина чужа. Вона захотіла залишити дитину у палаті й більше ніколи сюди не повертатися.

Вона вирішила дати ситуації другий шанс – можливо, згодом у неї пробудяться материнські почуття? Адже малюку потрібна її допомога й турбота. У кімнаті стояло відчуття холоду, бо в думках роїлося все, крім відчуття довгоочікуваного материнства. Останні два роки Ірина чекала тільки одного – коли нарешті зможе забрати новонародженого до себе.

Вона з поспіхом запеленала сина та покликала медсестру. Молода дівчина, яка тоді чергувала, принесла пляшечку молока. Малюк прокинувся та дивився на них маленькими оченятами, які бігали туди-сюди. Він ще не міг фокусувати свій погляд на чомусь одному.

Він жадібно посмоктував соску з пляшечки, адже, здається, що запах молока пробудив апетит. Ірина всіляко старалася боротися з тим, щоб не віддати свого сина на руки медсестрі та не піти геть. А малюк заснув з соскою в губах. Жінці порадили декілька хвилин потримати його на вертикально на руках.

Ірина обережно приклала до грудей новонародженого. З пеленки простяглася маленька ручка, яка трималася за її плече. Вона була така тепла та ніжна. Здається, що в середині жінки також почали пробуджуватися приємні відчуття, які зігрівали все тіло. Відчуття страху поступово зникало. Вона стала мамою, а на її руках дрімав синочок…
Чи змогли б ви полюбити чужу дитину так само, як рідну?