Заміж я вийшла з Олександра. Подобався він мені ще зі школи. Спочатку ми просто з’їхалися, що спробувати життя удвох. А коли я завагітніла, ми одружилися. Зараз мені 45 років, а моєму синові Олексію 25. Втім, поки про минуле.
Після весілля квартиру нам купила рідня. Скинулися обидві сторони, тому жити нам було де. Але був один нюанс. Подароване житло було оформили на свекруху. Ваше та не зовсім, так би мовити. Я ж тоді на це уваги не звернула. Дуже любила Сашка і була переконана, що проживемо ми разом до глибокої старості, а все інше мене мало цікавило. Але я тоді й не знала, наскільки мої судження були помилковими.
Через три роки подружнього життя Саша мені зрадив. Пробачати такого я, звісно ж, не збиралася, тому зібрала речі, взяла сина і поїхала до батьків. У них була власна квартира. Маленька, але вже щось. На сімейне майно я ніколи не претендувала. Розійшлася з Олександром і забула про нього назавжди, втім мені так сильно хотілося, щоб Олексійкові жилося добре. Аби дитині не доводилося тіснитися у двох кімнатах з бабусею та дідусем, а щоб він мав власний куточок. Просити допомоги ні в кого не збиралася, тож почала збирати гроші самотужки.
Через деякий час уже підібрала хороший варіант і придбала житло. Попри це і тут все було не так просто. Довелося робити ремонт. Це затяглося ще на два роки. Коли облаштування було закінчено, то моя душа захотіла більшого. Тепер я мріяла про власну двокімнатну квартирку.
Ще через п’ять років я зустріла Ігоря. Чоловік мав двох дітей від попереднього шлюбу, але мене це ніяк не відлякувало. Сама ж матір. З Олексійком мій новий кавалер одразу знайшов спільну мову. З дітьми ладнав. Зарплата в Ігоря була не дуже великою, а більша її половина йшла на аліменти. Але й на це я заплющила очі й ми почали жити разом. Пропозицій про одруження не було, тож ми просто продовжували жити в цивільному шлюбі.
Я і досі збирала гроші на власну квартиру, а ту, яку вже мала, планувала залишити синові. Для нього, власне, її й купувала.
А тоді світ ніби почув мої мрії про житло. Правда, поганим шляхом, але все ж втілив їх у життя. Помер мій дідусь, а після нього залишилася двокімнатна квартира. По документах та належала його доньці, себто моїй мамі, але та від неї відмовилася і віддала мені.
У мене був продуманий план щодо всієї цієї нерухомості. Я бажала продати квартиру дідуся, докласти ті заощадження, які вже мала, і купити хороший дім. Однокімнатну квартиру поки що ми б здавали в оренду, а коли Олексійко жениться, то віддамо йому.
І тут раптом Ігор вирішив зі мною одружитися. Аргументував це тим, що житло треба купувати після весілля. Мовляв, я куплю, а він потім у ремонт вкладеться.
Мене цікавило тільки, що він збирався вкладати в той ремонт? Копійки, яких і так ледь на аліменти вистачало?
Я категорично відмовилася. Мені не потрібне весілля чи штамп у паспорті. Тепер уже точно не потрібні. Та й питання ремонту вирішити я могла сама. Просто найняла б спеціалістів. Зрештою ми з Ігорем дуже сильно посварилися через це.
– Така дріб’язкова і меркантильна! Я для тебе все, а ти мені не довіряєш навіть!- обурювався він, поливаючи мене брудом.
– Так, не довіряю, бо вже раз обпеклася. А що як доведеться розлучатися і ділити квартиру, до якої ти не маєш ніякого стосунку.
Та й з дітьми Ігоревими ділити я теж нічого не хотіла. У мене он свій син росте. Про нього краще подумати. Я ж хочу, щоб власна квартира була і в мене, і в мого сина.
Знаєте, геть не хотілося вдруге без житла залишитися. Ігоря я любила. Досі у нас були прекрасні стосунки. Зараз я намагаюся все це відновити. Спілкуюся з ним, дарую його дітям хороші подарунки. Але на цьому все. Заміж за нього я не збираюся. Квартиру я куплю сама. Для себе.
Я була б дурепою, двічі наступивши на ті ж граблі. Але з віком розуму у мене побільшало.
Поки ми з Ігорем не розмовляли вже цілий тиждень. Він таки не втрачає надій провернути хитрий план. Не знаю, чим усе закінчиться. Або ми розійдемося назавжди, або знайдемо якийсь компроміс. Втім, я знаю точно, що моє житло залишиться при мені, бо безкоштовний сир тільки в мишоловці.
Чи доводилося Вам колись встрявати у проблемні майнові питання?
