Сидяче положення та пасивний спосіб життя – одна із основних проблем ХХІ століття. Від цього виникає низка захворювань, серед них – проблеми із опорно-руховим апаратом, кровообігом та лімфатичною системою. Усе це можна вирішити та ще й схуднути на додачу – варто тільки прикласти зовсім трохи зусиль і часу.
До вашого розпорядження – 21-денний план ходьби, що підходить для всіх не залежно від віку чи фізичної підготовки. У результаті, ви позбудетесь зайвих кілограмів без змін у харчуванні. План має поділ на три частини: легкий, помірний та інтенсивний.
Тиждень перший
Ходьба у помірному темпі – зранку та ввечері. У перший день одна прогулянка повинна тривати 5 хвилин, із кожним наступним днем збільшуйте показник часу на дві хвилини. І до кінця тижня тривалість спортивної ходьби зросте до 17-20 хвилин (зранку і ввечері однаково).
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Тиждень другий
На другий тиждень темп буде змінним. У результаті, це активізує метаболізм та спричинятиме ефект посиленого спалювання калорій. А все тому, що організму доведеться підлаштовуватись щораз під новий тип ходьби. До прикладу, у перший день другого тижня ми 2 хвилини ходимо помірно, потім 10 хвилин інтенсивно, а після – знову 2 хвилини помірно.
Другий день – 20 хвилин помірної ходьби. На третій день легко прогулюємось упродовж п’яти хвилин, а потім різко 12 хвилин швидкої ходьби. Четвертого дня варто ходити 20 хвилин помірно – але в інший період. День 5-ий: 5 хвилин легкої ходьби – 15 хв. швидкої – і знову 5 легкої. На шостий день повторюємо четвертий – 20 хвилин у будь-який час. А сьомого дня 5 хвилин ходимо легко, 18 інтенсивно і після – знову 5 легкого ходу.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Тиждень третій
Першого дня практикуємо ходьбу по сходах. Лише піднімаємось і спускаємось упродовж десяти хвилин, згодом же 2 хвилини спокійно прогулюємось. На 2-ий день – 20 хвилин. На третій день 12 хвилин сходами, після чого 2 хвилини швидкої ходьби. На четвертий – 25 хвилин помірної ходьби і 12 присідань, у два повтори. П’ятого дня ходимо сходами 20 хвилин, після чого гуляємо ще три. На шостий день третього тижня вас очікує 25-хвилинна помірна ходьба, а на сьомий – 20 швидкої та 3 легкої.
Пройдіть бодай один тритижневий курс по схудненню і покращенню здоров’я за допомогою ходьби – і ви здивуєтесь, наскільки спортом займатись легко! Як приємний бонус, ви нарешті позбудетесь таких набридливих зайвих кілограмів. Втім, цього разу вони не повернуться. Адже є ще один важливий пункт – після завершення плану необхідно ввести за звичку прогулюватись щодня упродовж 30-40 хвилин. І, якщо з’явиться бажання, 21-денний план можна повторювати знову і знову.
– Замки я вже змінив. Свої гроші несеш не в дім – живи там, куди їх носиш. Надя навіть пакет на підлогу не поставила. – Відчини двері ширше. Це, між іншим, і моя квартира.
– І не брешіть мені про лелек, – сказала сусідська мала, стоячи в нас у коридорі в гумових чоботях. – Лелека важить чотири кіло. Немовля – теж. Ви б самі себе на шиї донесли?
– Я йду. Не шукай. Доньку забери сам. З тобою їй буде краще. Записка лежала на столі поруч із недопитою кавою. Іван перечитав двічі. Потім набрав Таню. “Абонент поза зоною”.
– Приспати. – Що саме? – Його, – жінка смикнула повідець. – Поки не пізно. Цуценя стояло біля її чобота і гризало край моєї штанини. Хвіст ходив, як двірник по льоду.
– А я все хотів спитати: чому ти досі в прибиральницях? Лариса ж кликала в оператори. Там і чистіше, і платять більше. – Бо в операторів зміни жорсткі. А в мене Соня.
Віра подзвонила в двері й одразу прибрала усмішку з обличчя. Двері відчинила жінка в домашній футболці, за її спиною десь у квартирі сміялася дитина. – Ви до кого?
– Ти серйозно подаєшся на геохімію? – мама кинула на стіл роздруківку з балами. – З такими результатами на біологію не йдуть тільки дурні. – Значить, буду дурною.
– Олено, привіт, доню, – батько сказав це так тепло, що Інна навіть усміхнулась. – Це Інна. Тиша. – А… ну, привіт. Як ти? – Нормально. Ти ж дочці дзвонив, не мені.
– Ти що робиш? Постав його. Рудий пес завмер біля бака. У зубах – мокре сіре кошеня, дрібне, аж прозоре від холоду. – Воно твоє? – буркнув пес, не озираючись. Чорна кішка сиділа під навісом кіоску.
– Дмитре, твоя черга. Він узяв мікрофон, глянув на Олену, потім – кудись у зал. – Олено, ти добра. Занадто добра для мене. І тому я не хочу починати шлюб із брехні.
– Максиме, ти серйозно покликав їх усіх? – Це ж виписка. Мама образиться. – Я після пологів. Я ледве стою. – Вони на п’ять хвилин. Біля входу в пологовий уже стояли шестеро.
– Ти серйозно купив квиток на ті числа зі сну? – Купив. А що? – Нічого. Просто смішно, що ти називав мене дурепою за гороскопи. Максим поклав телефон на стіл і мовчки показав фото екрана.
“Вибач. Я йду. Я покохала іншого. Дітей лишаю тобі. На розлучення подам сама”. Олексій перечитав смс тричі. Потім ще раз. Того ж вечора подзвонив матері. – Мамо, Катя з Дімкою в тебе?
Телефон пискнув, коли Марина стояла біля каси. “Списання: 118 грн. Кава-Арабі”. Вона ще не встигла забрати стаканчик, як Стас подзвонив. – Ти серйозно? – Стас, я з Тімом на вулиці, він ревів, я замерзла.
– Мамі на день народження ти купив каблучку, а мені – каструлю по акції? Андрій навіть не підвів очей від кави. – Не “по акції”, а хорошу. Німецьку. – О, ну тоді я зворушена.
– Ти серйозно міняєш замки? – Серйозно. Марина поставила пакети на підлогу. – Мамо, там діти. – А тут моя квартира. – Ти ж дала нам ще тиждень. – Я дала п’ять місяців.
– Це хто в тебе, Галино Іванівно, пакети тягає? Нова доглядальниця? – Це моя онука. – Онука? Та не сміши. Твого сина ти двадцять років людям “вигнала”. Тепер і онука знайшлася?
– Ви Люба Сагайдак? – Ну я. – Я від юриста. Квартира на Троєщині. Після Поліни Кравець. Вона все заповіла вам. – Мені? – Вам. Ви єдина в заповіті. Люба мовчала так довго, що в слухавці перепитали: – Алло?
– Руки помий. І одразу за стіл, – Оля усміхнулася так, що Борис навіть куртку не зняв. – Що зламала? – Нічого. – Скільки треба? – Не гроші. – Тоді ще гірше.
