Я з дружиною родом зі села. Ми тут народились, ходили в одну школу, а коли виросли, то сильно закохалися. Майже образу після навчання у нас було весілля, яке ми гуляли 2 дні. Через рік народився син, а ще через два дочка. Ми жили у повазі й злагоді, майже не сварилися і любили свій дім.
Так минуло 20 років. Поки по селу не почали ходити плітки. Це ж нічого не приховаєш, розлітається моментально. Одного дня дійшло і до мене, ніби-то дружина має іншого. І замість роботи їздить до нього в сусіднє село. Я не хотів тому вірити, бо знав, що у наших стосунках все було добре. То просто бабулям вже нічого було обговорювати, тому вони нові плітки пускали.
Але їм вдалося посіяти сумніви у Петра й він став думати, як це перевірити. Все-таки його Орися виглядала молодшою за свій вік і мала гарну вроду. Він сказав, що їде рибалити на два дні, а сам рано вранці машину припаркував за 3 хати до їхньої й тихо зайшов додому.
Його Орися була з тим самим чоловіком, про якого всі говорили. Петро розлютився і стиснув свої великі кулаки. Він знав, що якщо раз вдарить його, то вже не зможе зупинитися. Тому сердито глянув на них і вийшов з дому.
Чоловік не з’являвся кілька днів, поки не приїхав, мовчки зібрав усі свої речі, й нічого не пояснюючи поїхав у старий будинок його діда. Там давно ніхто не жив, потрібно було робити ремонт. Для чоловіка це не стало проблемою. Він мав золоті руки, все вмів. Спочатку зніс старий будинок і вирішив побудувати новий. Його все ще не покидала картина, яку він побачив того ранку.
– Здоров, сусіде, бачу ти гарно облаштував будинок – хвалив його Роман, що навіть деколи допомагав йому – тут для великої сім’ї місця багато чи ти сам жити будеш?
Роман неподалік жив зі своєю дружиною. Недавно до них повернулася дочка Ніна. Жінка приїхала розбитою, бо чоловік постійно гуляє, п’є і тільки принижує її. Вона вже готова розлучатися з ним. А їхній син ще поки навчається і живе в гуртожитку. Тому вона вирішила трохи перепочити й переїхати до батьків. Тепер вона часто ходить до річки, що близько біля дому і сидить там, роздумує про своє.
З Петром вони бачились щодня. Жінка була гарною і тендітною, не те, що його вольова і сильна Ірина. Тим більше дружина сильно пожаліла, що проміняла його на Івана, але минуле вже не зміниш. Той залицяльник переїхав до неї, але був нікудишнім господарем. Дійшло до того, що вони ще й час від часу любили випити.
Нова сусідка дуже подобалась Петру. Чоловік і сам помічав, як Ніна дивиться на нього. Він наче був готовий проявити ініціативу, але зрада дружини не давала йому спокою. Він став обережнішим і вирішив трохи зачекати, поки його біль не мине.
Якось він обідав і дивився з вікна на будинок Романа. Він з дружиною недавно поїхав до родичів у сусіднє село. Ніна була одна. Як раптом до будинку під’їхала машина і гнівний чоловік вийшов і побіг прямо до дверей. Петру це здалось підозрілим і він вирішив піти гляну, що буде далі.
Скоро з будинку було чути жіночий крик, то Ніна просила дати їй спокій і більше не чіпати. Петро зайшов всередину, взяв за плечі чоловіка і відштовхнув його вбік. Той впав на підлогу, не розуміючи, що щойно сталося, і швидко підвівся.
– Ти хто такий? З жінкою моєю спиш? – він стиснув кулаки й наступав на Петра.
– Ти сам підеш, чи тобі допомогти? – Петро більше не слухав, схопив його і викинув з порогу.
Той кульгаючи, і витираючи кров з розбитої губи пішов до машини й поїхав геть.
Ніна сильно обняла Петра і не припиняла дякувати за порятунок. У чоловіка всередині стало так тепло і він більше не хотів відпускати її від себе. Ніна відчула себе як за кам’яною стіною, чоловік здався їй таким рідним і надійним, що вона ще довго його не відпускала.
– Не бійся, Ніно, я нікому не дам тебе образити. А той дурень вже не повернеться, я по його очах бачив.
Того вечора Роман запросив рятівника на вечерю. Петро прийшов з квітами й вони сіли за стіл.
– Ми не знаємо, як тобі ще віддячити! Ти врятував нашу Ніну від того нероби. Ми дуже тобі вдячні. Не знали, що б робили, якби не ти – не зупинялись батьки.
– Я ходів дещо спитати – Петро глянув на Ніну і взяв її за руку, – Ти вийдеш за мене заміж?
Усі замовкли й переглянулися між собою.
– А я що казав! – не втримався батько і розсміявся з радості, – давно я бачу, як він закоханий ходить і все зиркає на нашу дочку. Ні жінка не вірила, ні Ніна, що може щось вийти між вами. А я ж казав!
– За такої нагоди я ще прошу у вас руки вашої дочки. Ми вже не молоді, але хочу, щоб було все чесно.
– Я згодна – промовила Ніна, витираючи сльози радості.
Потім вони святкували весілля, то була гарна золота осінь. Петро був щасливим, що має куди привести дружину. Будинок був майже готовим, лише всередині довести до кінця. Ніна йому у всьому допомагала. Вони жили душа в душу і скоро купили машину. Коли проїжджали повз будинок Ірки вона не знаходила собі місця.
Їй було заздрісно й образливо, що чоловік щасливий. Вона вирішила їх посварити й пустила чутки, що його Ніна біля річки зустрічається з іншим чоловіком.
Скоро це дійшло до Петра, але він старався тому не вірити. Якось біля магазину він побачив знову п’яного чоловіка, що жив тепер з колишньою дружиною.
– Слухай, ти напевно чув, що по селі говорять. Якщо даси пару гривень, я тобі всю правду скажу.
– Ну… – промовив Петро, простягаючи 10 гривень.
– Твоя Ірка почала це все. Вона дуже біситься, що ти й дружину нову маєш і машину купив. Тому була переконана, що ти так само її кинеш, бо ж зраду не пробачають. Але я тобі скажу чесно, що вона не з одним була до мене.
Петро послухав і вирушив додому. Ще з ґанку за ним виглядала любляча Ніна. А коли він підійшов вона з посмішкою обійняла і поцілувала коханого.
– Обід вже не столі. Ходімо.
Щаслива пара зайшла в будинок і з того часу їм ніхто більше не стояв на заваді.
Чи схаменеться його колишня дружина? Чи не захоче ще якось посварити Петра з коханою?
