– Віктор, ти чому досі на роботі? Все вже виконав – поцікавився начальник.
– Та я тягну час, не дуже горю бажанням їхати додому, бо там теща пиляти почне, як завжди.
– А, ну ясно! Але тут теж довго не будь – відповів Борис Васильович, – завтра ще обговоримо той важливий проєкт, я думаю ти цілком з ним впораєшся, у тебе найшвидше виходить. Ну, бувай!
Віктору не хотілося братися за нього, бо він вже звик до своєї команди, уся робота була налагоджена. А це знову налаштовувати співпрацю і корегувати процеси. Він хотів стабільності і йому дуже подобався його кабінет. Звісно це премія до зарплати, але він краще надасть перевагу спокійній роботі. А ще та теща сьогодні. І дочка поїхала в село до бабусі, ні з ким буде поговорити.
Зі Світланою Петрівною у нас стосунки не задалися ще з самого початку. Точніше мати дочці говорила почекати й не спішити виходити за мене. Це все я довідався, коли ми серйозно посварилися. Ще вона про це жаліє та от має результат. Але найсмішніше тут те, що на наступний день вона не пам’ятає, що може зопалу наговорити.
Віктор з часом звик до запального характеру дружини, але образа через тещині слова не минала і він не любив її бачити у себе вдома. Сьогодні він міг посидіти з колегами в барі, але ж відмовився.
Віктор тихо відчинив двері додому, роззувся і повішав куртку. В коридорі стояв запах смажених котлет. На кухні дружина з тещею щось бурхливо обговорювали.
– Ну і де його носить? Знову зі своїми друзями сидить у барі, я ж говорила прийти якомога раніше, щоб ми всі разом посиділи – жалілася мамі Олена.
Віктор затамував подих в очікуванні, що теща зараз обіллє його брудом з ніг до голови. Та її голос був спокійним і легким.
– Ти хочеш сказати, що він в тебе часто гуляє?
– Та ні. Я б тоді більше не впустила його до хати!
– Послухай мене! Ти про свого чоловіка так говорити не будеш! Зрозуміла! – продовжила теща.
– Ти що? Сама ж казала, що проти нашого шлюбу, а тепер захищаєш його? – здивувалась дружина.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– Правильно! До шлюбу я говорила все. Але ти свій вибір зробила! Тож прошу ставитися до нього з повагою. У вас вже дочка є, дах над головою. Ти мала шанс цього уникнути, а тепер, дорогенька, поїзд поїхав. Чи може він з тобою чи донькою скандали влаштовує?
– Ні, з чого б це? – голос Олени став м’якшим.
– Любить свою дочку?
– І мене сильно любить. За це його і вибачаю.
– А є щось таке, що не вибачаєш? – засумнівалась Світлана Петрівна.
– Та через його роботу. Он підвищення запропонували, а він думає відмовлятися. Ми й так за ті копійки виживаємо якось. Чому він того не розуміє?
– Він може лінивий?
– Ні, просто заявляє, що не лідер. Не хоче переступати через себе. Він з тих людей, яких влаштовує їхній поточний стан і міняти вони нічого не хочуть.
– Ну я тут нічого поганого в ньому не бачу. Ти маєш берегти його і приймати таким, як він є.
– Ти права. Можливо я раніше про це не задумувалась, але він справді золотий чоловік. Ще підтримає, часто пригорне до себе і поцілує. Просто у нього тихий характер, інакше як би він жив зі мною – посміхнулась Олена.
– Бачиш! Добре, що я тоді була не права, марно наговорила на зятя зайвого. Тепер так незручно перед ним. А робота чи посада, то не найбільше щастя в житті. Ти як йому будеш показувати свою любов, будеш ним захоплюватися, надихати, то він буде готовий зірку з неба дістати. Ось як воно працює.
– Ти права. Дякую тобі! – Олена обійняла маму.
Віктору стало так приємно від почутого, що всі образи розчинилися і зникли ніби їх і не було. Він знову відчинив двері й навмисне гучно зачинив, потопав ногами нібито щойно прийшов. Тоді заглянув до кухні, де його чекали закохані очі дружити й добра посмішка тещі.
– Ой, ти повернувся, а ми якраз вечерю приготували.
– Вітайте мене, від завтра матиму нову посаду!
– Ми знали, що ти зможеш, Вітю. Молодець – гордо промовила теща.
– Дякую, мамо. Я теж радий – чоловік підійшов та обійняв їх.
З тих часів вони з тещею більше не сварилися, а Віктор впевнено рухався вгору по кар’єрі.
Всі ми часом помиляємось стосовно іншої людини. А що б ви ще сказали на місці тещі?
Спосіб, який допоможе розваритися гороху за 10 хвилин без попереднього замочування
– Максиме, ти серйозно покликав їх усіх? – Це ж виписка. Мама образиться. – Я після пологів. Я ледве стою. – Вони на п’ять хвилин. Біля входу в пологовий уже стояли шестеро.
– Ви Люба Сагайдак? – Ну я. – Я від юриста. Квартира на Троєщині. Після Поліни Кравець. Вона все заповіла вам. – Мені? – Вам. Ви єдина в заповіті. Люба мовчала так довго, що в слухавці перепитали: – Алло?
Мамин рецепт: вчора ввечері зробила маску, сьогодні виглядаю блискуче! Вистачило 2 інгредієнтів для щастя …
– Приспати. – Що саме? – Його, – жінка смикнула повідець. – Поки не пізно. Цуценя стояло біля її чобота і гризало край моєї штанини. Хвіст ходив, як двірник по льоду.
Встигни на піку цвітіння: заповни літрову банку рослинною олією і фіолетовими квітами
Бабуся навчила мене робити садових лебедів. Ви ніколи не вгадаєте, з чого!
– Я ж тобі казала: не буде із неї господині! – не вмовкала свекруха, але і я стояла на своєму: “Де ж таке бачено, щоб гості мили за собою посуд?”
Ось так дбають про життя мешканців закордоном! Добірка з 16 фото, на яких зображені креативні, а головне – дієві ідеї для комфорту в місті
Фотограф подорожував 20 місяців у пошуках найкрасивіших і унікальних місць на землі
Спасибі за те, що виховали для мене такого чудового чоловіка
Сучасний манікюр для ідеального образу
Казка в реальності: історія кохання після тяжкої втрати
Невістка хотіла відвести свекра у дім пристарілих. Та після розмови дочки з дідусем одразу передумала
Жінка усиновила двох дітей з різницею в рік, а виявилося, що вони рідні брат і сестра
«Незатишна ти собака, і шерсть від тебе і запах, – примовляла господиня. – Йшла би ти і не поверталася»
Танець тисячі рук
У мене пішло багато років і сил на те, щоб переписати жіночі ролі в сценарії мого роду. Ролі дівчаток-селянок, у яких був такий собі старт
Запіканка з кабачків з сиром в духовці
