Тамара не здивувалася, коли побачила на порозі цю жінку. Здавалося, що вона вже давно була готова до того, щоб запросити на кухню таку гостю.
Одного вечора Тамара випадково побачила її фото у телефоні Петра. Швидко перегорнув галерею, мовляв, то просто знайома з роботи. А потім взагалі пішов спати, бо дуже втомився. Жінка вже давно підозрювала, що у нього є інша. Часто Петро затримувався на роботі, від нього несло вишуканими жіночими парфумами.
Дівчина була одягнена у красиве пальто. Гарний макіяж, бездоганна укладка. Здавалося, що вона працює не помічницею чоловіка, а моделлю. Плаття підкреслювало тонку талію.
– Ви Тамара, так? Дружина Петра, все вірно? – сказала дівчина.
– Так. Ви не помилилися.
– Мене звати Ельвіра. Маю до вас серйозну розмову.
– Проходь, не треба стояти на порозі. Чай, кава? Я вже вас давно чекаю у гості. Думала, що ви не прийдете.
– Ой. Ви мене чекаєте? Дивно, Петро нічого не казав.
– Я бачила ваше фото. Відчуваю знайомий запах парфумів. Ось, взувайте тапочки, сідайте на крісло. Ви який чай будете? Є чорний, зелений, а, можливо, каву?
– Вибачте, але я вас не розумію. Однак, байдуже. Я не хочу тут з вами смакувати напої, ніби ми давні знайомі. Хочу поговорити з вами як з дорослою жінкою. Сподіваюся, що ви мене зрозумієте. У мене з Петром все серйозно, він мене справді кохає.
– Ви прийшли за його одягом та зубною щіткою? Прошу, забирайте, я вам навіть валізу дам й таксі замовлю додому. Не хочу з вами сваритися й кричати, щоб всі сусіди чули.
– Ні. Я хочу… хочу, щоб ви його відпустили.
– А я що зараз роблю? Запропонувала вам зібрати всі його речі. Я його не тримаю, прошу, забирайте все.
– Просто поговоріть з Петром, щоб він сам пішов від вас.
– Що? Ви так жартуєте?
– Ні. Просто я бачу, що він боїться вас покинути. Каже, що шкода йти геть з родини. Але я вас прошу, ну влаштуйте все так, ніби це ви його прогнали геть. Ну не може він першим піти!
– Знаєте, Елю, я вже думала, що не кохаю Петра. Але ваш візит змінив мою думку…
– І ви ось так про це спокійно кажете? Він вам зраджує зі мною. Я у вашій квартирі тут сиджу, я коханка Петра!
– Ну і що? Він може тебе покинути у будь яку хвилину, ти для нього тільки тимчасова розвага. А я його кохана дружина. Думаю, що тобі час піти геть. Знаєш, як пройти до дверей чи тебе провести?
Дівчина швидко зібралася, навіть пальто не защепила до кінця. Навіть не попрощалася та грюкнула дверима. А Тамара почала готувати на вечерю улюблену страву Петра – борщик з пампушками.
Тоді чоловік прийшов вчасно додому. Відтоді ніколи не запізнювався.
А ви б змогли пробачити чоловікові зраду? Чому Тамара не прогнала Петра геть після зради?
