На вулиці було темно. Ігорко не знав точної години, але розумів, що вже досить пізно.
Хлопчик хотів спати, але ніяк не міг заснути. На кухні тато тривожно ходив туди-сюди і вже допивав третю кружку кави.
Мама досі не повернулася з роботи. Вона казала, що сьогодні затримається, але ж не настільки. У голові Ігоря крутилися різні думки.
Ще більше тривоги навіювали марні спроби батька до неї додзвонитися. Ніхто не підіймав трубку. Раптом чоловік помітив, що син не спить. Він підійшов до нього і прошепотів:
– Не хвилюйся. Все буде гаразд.
Тато пригорнув Ігоря, а той, втомившись від сліз, нарешті поринув в сон.
Зранку син прокинувся від перших сонячних променів. Він побачив, що батько заснув за кухонним столом. Мама так і не повернулася.
Цього дня чоловік не відвів Ігоря в дитячий садочок і сам не з’явився на роботі. У нього були важливіші справи. Він взявся обдзвонювати усі лікарні й реанімації. Після тривалих пошуків в одній з медичних установ була пацієнтка, яка нагадувала за описом його дружину.
Батько з сином негайно примчали в лікарню. Дитині наказали чекати на рецепції, куди через кілька хвилин батько повернувся з новинами: мама тут.
Виявилося, що непритомну жінку привезли сюди близько третьої години ночі. У неї не було з собою документів. Мабуть, на неї напали грабіжники. Зараз пацієнтка впала в кому.
Незабаром Ігоря з татом впустили до матері. Вона лежала на лікарняному ліжку, підключена до апаратів та обвішана трубками. Рідним ледве вдавалося стримувати сльози.
Через місяць ситуація не змінилася. Медики лише розводили руками і попереджали, що навіть якщо жінка отямиться це не гарантує того, що вона буде такою, як раніше.
Чоловік вирішив, що йому стане спокійніше, якщо дружина буде вдома. Там він доглядав за нею, а син розповідав їй різні історії і читав казки. Хлопчик не переставав просити маму повернутися. Він казав, що вони сильні й мужні, але без неї не виживуть.
У такому режимі збігло два місяці. Батько за цей час практично втратив надію і став похмурим й неговірким. Він не одразу второпав, що мав на увазі Ігорко, коли сказав:
– Тату, мама повернулася! Я просив її і вона послухала мене!
Чоловік кинувся в спальню, де побачив свою дружину із розплющеними очима.
– Дорогенька моя, я так сумував! Дай мені знак, якщо розумієш мене.
Жінка двічі кліпнула. Ніхто не знає, скільки часу піде на реабілітацію, але чоловік з сином нарешті відчули щастя й радість.
А як ви вважаєте, чи може чоловік з сином впоратися без матері?
