Тоді наш потяг запізнювався за годину. Вирішили зайти у кафе на вокзалі, щоб випити філіжанку смачної кави.
Підходжу до касира та прошу налити дві чашечки ароматного напою. А переді мною стояли два чоловіка та голосно сміялися. Однак, їх замовлення мене дуже здивувало – п’ять філіжанок кави.
– Вип’ємо собі по одній, а решта нехай підвішені будуть – сказав чоловік касирові. Дівчина чемно віднесла три чашки на порожній столик.
Що це за така нова традиція – купувати напій у кафе, однак не пити?
Запитую свою подругу, що це за термін такий у їх країні “підвішена кава”. А та каже, що я сама скоро все побачу та зрозумію.
Заходять нові відвідувачі. Бачу, що деякі замовляють напої тільки для себе, а хтось каже постійно “підвішена кава”.
Потім до кафе зайшла старенька бабуся. Вона була одягнена у старий залатаний одяг. Помалу підійшла до касира та запитала, чи нема у них тої самої кави, про яку я раніше розпитувала у подруги.
Виявилося, що це такий жест доброзичливості та благодійності, який використовують у Неаполі. Часто у кафе клієнти купують додаткову каву, сендвіч чи круасан для бідних людей, щоб ті змогли перекусити. Ось так, завдяки невеликій філіжанці кави чи маленькому багету можна допомогти людині, яка цього зараз найбільше потребує.
А назву терміну “підвішена кава” придумав відомий італійський письменник та режисер Тоніно Гуерра.
А як ви допомагаєте нужденним? На вашу думку, “підвішена кава” – це чудова традиція у благодійності?
