Моя дружина не цінує того, що я для неї роблю!
Я завжди мріяв мати сина, тому засмутився, дізнавшись, що у нас незабаром народиться донька.
Дружина навіть не хотіла мені про це розповідати, але я зрозумів все без слів. У той період я залишився без роботи. Ми жили на кошти жінки. Я неодноразово висловлював їй свою вдячність за розуміння. Перед народженням дитини гроші закінчилися і я пішов таксувати.
Мені доводилося їздити цілодобово, щоб ми могли звести кінці з кінцями. Коли я втоплений повертався додому, то найменше хотів слухати постійні плачі та крики немовляти. Дружина також забувала готувати їсти та прибирати. Так тривало тиждень чи два, а потім все почало налагоджуватися.
Однак буквально через місяць жінка почала дорікати мені, що я їй нічого не допомагаю. Тим часом дитина постійно плакала та влаштовувала істерики. Від цього тиску зі всіх сторін я ледве стояв на ногах. Про яку допомогу в такому стані можна думати? Зрештою, я працюю на роботі, а дружина сидить вдома, тому увесь побут на ній.
Та й я не заставляю її прати чи прибирати. Хоча як можна на це жалітися, якщо вручну нічого робити не потрібно. В хаті є і пральна машинка, і пилосос.
На щастя, до жінки дійшло, що у мене немає сил і часу на допомогу. Я знайшов ще одну роботу, щоб швидше погасити усі кредити. Ми мали віддати кошти за авто і за будинок батьків, який я купив разом з братом. Нам хотілося, щоб наші рідні хоча б на старості літ пожили у своє задоволення в нормальних умовах.
Тоді розпочалися нові проблеми, пов’язані з грошима. Дружина дорікала, що їй доводиться з і своєї кишені віддавати борг за автомобіль. Однак я також не можу розірватися і виплачувати два кредити одночасно.
Я не витримав і відвіз жінку до її матері, а вона заявила, що хоче розлучитися. Їй надоїло жити в комуналці і чекати на допомогу. Однак що я можу зробити, якщо увесь мій час займають дві роботи?
Зрештою я забрав її додому з істериками та сльозами. Нашій дитині вже 7 місяців і за цей час я жодного разу не почув слів вдячності за мої старання. Дружина тільки скаржиться і погрожує розлученням.
Вона не цінує того, що я пропадаю на двох роботах, ходжу за покупками і розв’язую інші питання, поки сама сидить цілими днями вдома.
Мені важко продовжувати існувати в такому ритмі та в таких умовах. Дружина жаліється, що вона втомилася, але мені також не солодко! Сумно, що наша сім’я може розпастися через брак грошей і відсутність взаєморозуміння.
А на вашу думку, як молода сім’я повинна вести побут?
