Важко не брати до уваги такі рядки:
“Вийшла заміж за кохану людину. Різниця у віці тоді не бентежила, я її навіть не помічала. А зараз зовсім по-іншому. Минулого року відсвяткували мій тридцятирічний ювілей, а чоловікові через рік вже п’ятдесят. З дітьми у нас не вийшло за десять років шлюбу. Зовні наша маленька сім’я виглядає глянцевою. Спортзал, активний відпочинок.
Чоловік легко дає фору сорокарічним, заробіток у нього достатній. Мені довіряє повністю, поважає мою думку, всі серйозні рішення приймаємо разом. На мої походи з подругами в театри, і не тільки, дивиться поблажливо, витрати не обмежує. За всіма параметрами – мрія будь-якої жінки. А у мене вже пару років в голові сидить наша різниця у віці. Я починаю його соромитися, особливо після кількох реплік за спиною “це її чоловік?” Хотілося б порадитися з тими, хто в такій же ситуації, як і я”.
Відразу висловлю свою думку. Я – на боці чоловіка, хоча таке буває не так вже й часто. Постараюся бути об’єктивною, за що і вислуховую закиди як жінок, так і чоловіків.
Повторюся – претензій до чоловіка немає. Дискомфорт жінки теж зрозумілий. Почнемо з арифметики. Нареченій – 21, нареченому – 39. Різниця помітна, але в межах розумного.
Молода дружина ще не бачила життя, сповнена здоров’я, сил і бажання стати мамою, можливо не в перші роки заміжжя. Чоловік – зріла людина, не розпещений жіночою увагою, підійшов до межі, за якою створення сім’ї вже стає проблематичним. Матеріальні питання для нього – не питання.
Я так вважаю, бо важко припустити, що у свої роки чоловік міг скласти конкуренцію двадцятитрирічним бійцям (плюс-мінус пару років) в плані фізики і фізіології. Можливо, матеріальний ресурс грав далеко не останню роль.
Звичайно, майбутній чоловік виглядав на тлі однолітків дуже вигідно, то, що їм ще треба було пройти і домогтися, у обранця вже було в кишені. Кілька років після заміжжя жінка купалася в увазі, достатку і, за її ж словами, достатньої свободи.
Тридцять років – жінка в яскравому віці, усвідомлює свою красу, привабливість. А поруч – почав старіти чоловік, як би спортивно він не намагався виглядати. І жінка починає замислюватися про свої перспективи, і про відсутність останніх у її чоловіка. Думки про те, що вона йде до вершини, а чоловік уже вниз приходять все частіше.
Важливий фактор – немає дітей. Тут причини можуть бути найрізноманітніші. Можливо, молода жінка хотіла пожити для себе, можливо чоловік вже не перший раз в шлюбі, і у нього є діти, можливі і проблеми зі здоров’ям в сім’ї. У будь-якому випадку, діти не врятували становище, як це часто буває в різновікових шлюбах. Дружині не вдалося зануритися з головою в материнство, забувши про різницю у віці.
Відповідно, дружина підсвідомо приходить до висновку про необхідність розлучення. Ейфорія і новизна відносин давно пройшла, змінити свої думки про свою молодість і його старість навряд чи вдасться, залишається одне – не мучити себе і його.У неї ще мало шансів створити нову сім’ю, уникнувши помилок першого шлюбу. У нього ще є шанс знайти однолітку для подальшого життя.
Та й все дуже відносно. Моя знайома розреготалася, коли почула про проблеми із заміжжям у тридцятирічних. Порадила їм почекати років двадцять, а потім вибирати з усією пристрастю.
Пояснила популярно, на прикладі своєї мами: сорокарічні чоловіки ще поглядають на молодих, а після п’ятдесяти потенціал вже не той, хто не зовсім дурень, шукає, з ким дійти до фінішу. Мама, залишившись вдовою в 53, не могла ніяк вибрати, з ким пов’язати долю, відбиваючись від наречених, які звалилися з неба.
Якою на вашу думку може бути найбільша різниця у віці між чоловіком та жінкою?
