Ми з чоловіком вже багато років разом, цілих 35. У нас два прекрасних сини. Антон – бізнесмен і деколи підкидує нам копійку. А Славік щойно здобув ступінь магістра. Ми сильно гордимося нашими синами. Та і сім’я в мене щаслива, принаймні я так думала останні кілька днів.
Якось в нашому подружжі почалась криза. Пам’ятаю старший син пішов у п’ятий клас, а чоловіка звільнили. Нам тоді було не солодко без грошей. Я почала сумніватися чи ми виберемось з кризи. Навіть з’являлися думки про розлучення, бо чоловік, що не може забезпечити сім’ю не сильно потрібен. Ми були напружені, часто сварилися через дрібниці й навіть трохи охололи один до одного. Мені так не вистачало наших обіймів і розмов про все на світі. Та все насправді тривало не так довго. Очікування було того варте, Сергію запропонували перспективну вакансію і він щасливий погодився. Все наче стало на свої місця. В мою сторону знову посипались компліменти, квіти були щотижня і романтика повернулась. Якби ж я тільки знала, що справа не у підвищенні.
Усі наступні роки життя було стабільним, нема на що жалітися. Чоловік працював, сини виростали, я займалася хатніми справами й частково підпрацьовувала. Та одного дня я дізналася правду від якої були відчуття ніби мене облили холодною водою.
Того ранку я як завжди приготувала сніданок, відправила своїх хлопців у справах і почала мити посуд. Гостей я не чекала, тому дзвінок у двері мене щиро здивував.
Переді мною стояла симпатична жінка, років сорока. Вона сказала, що працює разом з чоловіком і що нам потрібно серйозно поговорити.
Коли вона почала я думала, що просто її роздеру. Виявилось він зраджував мені 20 років з цією Світланою. Якраз у момент нашої кризи він познайомився з нею на новій роботі. Вони розговорились і жінка його підтримала. З того часу він годував її обіцянками, що піде від мене, але діти ще надто малі. А тепер, коли сини виросли коханка сама вирішила взяти ситуацію у свої руки. І прийшла до мене просити про розлучення…
Що мені робити? Я кохаю чоловіка.
