Мій старший син Руслан одружений уже два роки. Маю ще молодшого сина Романа. Ми живемо усі разом у двокімнатній квартирі. Тісно. Мало місця. Молодший син хоче свого простору, а йому доводиться тіснитись зі мною в одній кімнаті. Та що я можу вдіяти?
Руслан з дружиною, купили квартиру в кредит. Зараз його виплачують. Син працює зранку до вечора, аби мати змогу швидше з’їхати від нас.
У невістки була квартира, я знала це точно. Та вона не спішила туди в’їжджати. Поселила квартирантів. Вони жили там перших пів року після весілля, поки збирали документи на іпотеку. Але Оксана одразу умову поставила: пів року в мене, а далі у своїй квартирі. Так швидко усе не вийшло. З квартирою проблеми були. Тож син і попросив пожити у мене. Я погодилась, думала ненадовго.
Невістка теж працює, зарплати вони з сином мають майже однакові. Та грошей їм все одно не вистачає.
– Мамо, – прийшов якось до мене син – мені на сплату бору по іпотеці не вистачає. Ти можеш позичити?
– Я то можу, синку. Але куди ви гроші свої діваєте? Оксана он скільки лиш за оренду своєї квартири отримує! Хіба ви ними не платите борг?
– Не платимо – підключилась невістка, як почула розмову – це подушка безпеки. На чорний день, так би мовити. Для дітей, для нашого майбутнього. І на машину помалу відкладаємо.
А машину вона хоче придбати і зареєструвати на свою матір чи батька, аби потім вона не була їхнім спільним майном! Яка ж хитра! А Руслан мовчить, нічого на те не каже. Вона переконала його, шо так буде правильно і чесно.
Хоча я безліч раз повторяла їй, що сім’я – це спільний казан, спільний гаманець, спільне житло, і в тому числі машина. Вони ж для себе стараються. Для чого тобі було одружуватися, якщо вони самі по собі?
– Я хочу аби ми разом до чогось доробились! Ось це і буде наше спільне! В нас нерівний старт був, я зрівняю його.
– А як ти будеш з дітьми у декреті сидіти, то хто буде вас тоді забезпечувати? Теж нерівні умови виходять!
– Ну спершу буде допомога. А потім Руслан може теж піти у декрет. Ось так. Поділимо порівну термін і все буде чесно!
Ось такі заявочки у моєї невістки! На кожен мій аргумент у неї свій контраргумент. Сина в декрет хоче відправити! Чудеса! І як мені з нею жити?
Руслан уже натякав, що йому усе підходить, щоб я не сварилась з Оксаною. Але як я можу стояти осторонь, коли бачу, що це погано?
Як ви вважаєте, хто правий у цій ситуації: невістка чи свекруха?
