Днями у нас з Данилом була річниця. Він запросив мене в ресторан і попередив, що хоче серйозно поговорити. Я надіялася, що він хоче мені освідчитися, але те, що хлопець сказав мене навіть образило.
У нас хороші стосунки, які мене повністю влаштовують. Ми багато часу проводимо разом і маємо спільні інтереси. Я його люблю, але недавня пропозиція змусила мене в ньому сумніватися. Данило сказав, що не проти з’їхатися разом, але про заручини ні слова.
Мене це засмутило, бо я очікувала на інші слова. Я хочу, щоб ми узаконили наші стосунки, а не жили у цивільному шлюбі. Ми з Данилом ще не говорили на цю тему. Я збиралася підняти таку розмову після нашої першої річниці. Однак з батьками ми вже обмірковували заручини.
Ми вважаємо, що я з Данилом вже готові до створення сім’ї. У нас нормальне фінансове становище, є машина і квартира. Я думала, що чоловік такої ж думки, але як з’ясувалося він хоче лише разом жити, а узаконювати відносини ще не готовий.
Данило пояснює, що спочатку потрібно спробувати разом пожити і випробувати наші стосунки побутовими проблемами. Я не схвалюю цього. На мою думку, до коханої жінки так не ставляться. Я відчуваю, ніби мною хочуть скористатися. Моя мама такої ж думки. Вона каже, що він поживе зі мною, а потім знайде когось кращого.
Я не товар в магазині, щоб повертати мене чи випробовувати. Моя подруга вже має такий досвід, коли чоловік через пів року спільного життя виставив її за двері.
Я намагалася поговорити з Данилом і пояснити, що мене така ситуація не влаштовує. Та він каже, що не розуміє, в чому проблема. Це поширена практика і взагалі штамп в паспорті вже давно нічого не означає. На його думку, одружуватися варто лише тоді, коли пара збирається народжувати дітей…
Мені здається, що я взагалі не дочекаюся від нього пропозиції. Як пояснити йому, що для дівчини це важливо, бо тоді вона розуміє серйозні наміри свого партнера? Чи краще закінчити ці відносини і не витрачати свій час?
Що б ви порадили дівчині?
