– Я живу окремо від батьків вже 15 років, – ділиться 43-річна Марія. – Звичайно, що я звикла до самостійного життя. У квартирі все облаштовано на мій смак. Я сама собі хазяйка: хочу друзів запрошую в гості, хочу пізно лягаю, хочу залишаю брудний посуд. Раптом батьки пропонують мені переїхати до них. Натомість Оксана з родиною мала перебратися в мою однокімнатну квартиру. Ця пропозиція мене здивувала.
Оксані, молодшій сестрі Марії, зараз 33. У неї є чоловік і двійко дітей. Зараз сім’я чекає на поповнення. Зараз вони живуть усі разом у батьків Оксани в трикімнатній квартирі.
– Ще 15 років тому батьки поділили між нами свою нерухомість. На той момент я вже працювала і була дорослою, тому мені батьки віддали однокімнатну квартиру, щоб я могла жити окремо і будувати своє особисте життя. Оксані залишили трикімнатну квартиру, але вона повинна була жити разом з батьками. Усіх таке рішення влаштувало.
Марія довго не думала і одразу з’їхала з родинного гнізда, а сестра, звичайно, залишилася з батьками. Потім Оксана закінчила школу, вступила в інститут і на останньому курсі вийшла заміж. Практично одразу у неї з’явилася дитина. Молоді не мали можливості жити окремо, тому залишилися у трикімнатній квартирі з батьками.
– Ми домовилися: Оксана залишається доглядати за мамою і татом, – далі розповідає Марія. – Після їхньої смерті та квартира буде її власністю. Житло хороше, з ремонтом.
Згодом в Оксани народилася донька. Вона вже цього року йде в перший клас. Місця в квартирі стало менше, але батьки жили в одній кімнаті, молоді – в другій, а діти – в третій.
Зараз сестра вагітна знову.
– Спершу я подумала, що це була Оксанина ідея з переїздом. Я одразу зателефонувала їй, щоб вияснити, в чому справа. А вона заявила, що сама проти переїзду. Її все влаштовує, бо там і місця більше, і батьки з дітьми допомагають. Бабуся няньчиться з малечею, коли потрібно, а дідусь возить їх у справах чи гуляє на дворі.
Мабуть, батьків налякала поява третього первістка. Адже це знову пелюшки, крики і безсонні ночі. І ще багато нюансів. От вони й вигадали цю ідею з переїздом.
І не дивно, адже Марія сама. З нею не буде проблем і буде спокій. Не порівняєш з трьома дітьми.
Хоча обидві квартири належать батькам, але чи мають вона право зараз змінити свою думку? Адже Марія облаштувалася у своїй однушці, а зять також чимало вклав у квартиру тещі: то полагодити щось треба, то прикупити нову техніку. Однак він увесь цей час жив там безкоштовно і отримував навіть допомогу у вигляді няньок для його дітей.
З одного боку, батьки також мають право на комфортне життя і відпочинок на старості років, тому нехай сестри тепер підлаштовуються під них. А з іншого, це несерйозний вчинок. Адже у дітей вже своє життя і зараз сестрам помінятися квартирами – це не те саме, що помінятися кімнатами, як в дитинстві.
Як правильно вчинити у такій ситуації, як вважаєте?
