Дуже часто нам важко змиритися з тим, що деякі дорогі для нас люди просто не хочуть бути частиною нашого життя. Як би ми не старалися, скільки б зусиль не докладали, втримати їх просто неможливо. А потім, вам в голову приходить цікаве запитання: “А чи варто взагалі триматися за ці стосунки?”.
Ми звикли до того, що за важливих для тебе людей потрібно боротися, проявляти ініціативу та показувати свої справжні почуття. З одного боку це дійсно так, але з іншого, не варто забувати й про себе. Якщо ви починаєте бігти за людиною та відчувати виснаження від цих нескінченних перегонів, то прийшов час зупинитися. Таким чином ви потрапляєте у пастку й буквально розчиняєтеся у стосунках. Так поведінка не приведе вас до щастя.
На жаль, а може й на щастя, у моєму житті були стосунки, коли я віддавала набагато більше, ніж отримувала. Й стосувалося це не лише романтики, а й дружби. Мені здавалося, ніби я віддаю людині всі свої ресурси, аби у відповідь отримати хоча б краплинку взаємності. Мені хотілося, щоб ці стосунки жили і я намагалася зробити для цього все можливе. От тільки цього було мало.
Одного дня я зрозуміла, що більше не можу так жити. Мені більше не хотілося старатися, не хотілося докладати зусиль. Мені набридло сидіти та чекати, коли людина знайде на мене час та енергію. Я зрозуміла, що моя поведінка була дуже нав’язливою, тому припинила всі свої спроби зблизитися та вдосконалити стосунки.
Докладати зусилля, щоб побудувати стосунки абсолютно нормально, проте це мають робити обидві сторони. Відмовки – це повна маячня. Якщо людям хочеться зустрітися, то вони зроблять все, аби виділити хоча б одну годинку на зустріч, або декілька хвилин на телефонну розмову. Можливість знайти легко, але для цього потрібне сильне бажання.
Людина, для якої ви дійсно дорогі ніколи не буде мордувати вас маніпуляціями та іграми. Вона буде берегти вас як дорогий кришталь!
Ви колись докладали більше зусиль у стосунках?
