Ніхто з сусідів не любив Наталію Петрівну. Вона завжди з кимось лаялася через дрібницю. Не дивно, що з жінкою навіть не віталися.
Найбільше діставалося молодій невістці Світланці. Вона не була першою красунею на селі. Маленька зростом, повненька, куці ніжки та ніс, схожий на картоплину. Микола розповів все матері тільки тоді, коли дівчина завагітніла та не могла довго приховувати живіт.
– Ну і горе з сином. Взяв собі за дружину таку недолугу дівчину, та ще й з сиротинця, – дорікала пані Наталія.
Відколи Світланка переступила поріг хати, то більше не бачила спокою. Свекруха щодня з нею лаялася. Байдуже, що вона вже на 7 місяці була, пані Наталія змушувала і грядки сапати, бур’ян викорчовувати та воду до хати носити.
– Та все ти не так робиш! Ох, яка ти погана господиня, – лаяла Наталія Петрівна.
Спершу Микола намагався захищати жінку. Але боявся гніву матері, тому просто утікав з друзями на риболовлю або затримувався на роботі. Мовляв, не хоче жіночі проблеми вирішувати. Всі односельці бачили, як стара знущається зі Світланки. Але що могли вдіяти?
Потім свекруха взагалі заборонила дівчина заходити на кухню. Навіть не пускала за один стіл сідати до вечері. А коли Світланка все-таки брала тарілку та ложку, то пані Наталія голосно кашляла та закочувала очі.
– Ось це так у мене невісточка – справжня нахаба, – казала жінка.
Від такого стресу дівчині стало погано. Живіт болів, що не могла навіть на ногах стояти. Михайло відмовлявся їй допомагати та не захотів навіть до лікаря на огляд відвезти. Та і пані Наталія не втратила нагоди ще раз полаятися:
– Ще чого вигадала, ти глянь! Ось я на 9 місяці картоплю носила в мішках, а ти тут страждаєш. Якщо тобі так треба, то йти сама!
Того вечора дівчина пізно поверталася з лікарні. Автобуса вже не було, тому вирішила прогулятися. А дорогу так замело, такий гололід був. От на стежку, де дівчина йшла, виїхала велика іномарка. Якийсь хлопець з міста багато випив та тоді та вирішив з друзями поганяти. Так обірвалося життя юної Світланки та ще ненародженого малюка.
Спершу Михайло горював, навіть хотів подати до суду на того хлопця, але і тут пані Наталія почала командувати. Мовляв, то марна справа, довго триватиме слідство та у них зараз нема грошей. Вони похорон не робили, за могилками не доглядали. Свекруха навіть не плакала, а всі сусіди так голосили за дівчиною. А якби того вечора Михайло послухав її?
А через три місяці у гості до пані Наталії прийшла Іринка – нова невістка. Молода, красива, така струнка, немов модель. Ще з міста дівчина, батьки у неї мають бізнес. Жінці вона одразу сподобалася. Зіграли пишне весілля, правда, гостей майже не було. Та і до церкви на вінчання також не прийшли. Люди не розуміли такої поведінки.
Однак, Іринка одразу показала свекрусі свій норовливий характер. Відмовлялася їй допомагати, навіть на город не заходила. Так що всю важку роботу стара жінка виконувала сама. А дівчина тільки лежала в ліжку, їла солодощі та дивилася фільми або серіали. Навіть склянку води не хотіла приносити.
Вже і сусіди почали пліткувати, мовляв, це так пані Наталії все повернулося та згадували покійну Світланку. Чули, як молода невістка часто лаялася та називала її “стара шкапа” чи “карга недолуга”.
Пані Наталія вже хотіла на старості онуків бавити та відпочивати. А тут з ранку до ночі на городі порається та на кухні крутиться. Але згодом виявилося, що дівчина не хоче мати дітей і взагалі вона безплідна. Тому теми для скандалів побільшало. Іринка звинувачувала свекруху, що це все вона винна. Ще й Михайло став на бік жінки. Виконував всі забаганки, адже Іра міцно тримала його під каблуком. Витрачав всю зарплату їй на косметику, одяг та розваги.
Свекруха не витримала такого життя з невісткою. Купила на околиці села, майже біля лісу, стару хатину. Там вже дах посипався, паркан кривий, з вікон де-не-де продувало.
– Краще тут житиму, ніж повернуся до такої невістки, – казала пані Наталія.
Раділа, що тепер ніхто не докучатиме. Але сумно так жити. Пенсія маленька, ледь на комунальні послуги вистачало. Ще й важко захворіла. Син у гості майже не приходив та Іра заборонила свекрусі давати навіть 100 гривень на продукти. Не пускала чоловіка до старенької матері.
Так пані Наталія протрималася на цьому світі декілька місяців. Ніхто досі не знає, де саме її могила. І чи взагалі вона є? Тоді всі сусіди тільки спокійно видихнули – більше ніхто не буде лаятися на все село.
На вашу думку, це доля так помстилася жінці за молоду невістку? Чи, можливо, це просто випадковий збіг?
