Відмовляю доньку від весілля. П’ять років хлопець в РАЦС не поспішав, а як доні квартира перепала, то відразу женихатися захотів

Відмовляю доньку виходити заміж. Адже досить дивна ситуація – вони 5 років жили разом і хлопець навіть не думав про те, щоб створювати родину. Але нещодавно не стало бабусі, тому Оленка у спадок отримала трикімнатну квартиру у центрі міста. І вгадайте, що трапилося буквально наступного дня? Тепер у доньки є обручка і вона у статусі “готуюся до весілля”. Невже це така любов у Славкові прокинулася чи просто бажання отримати на дурняка квартиру? 

Однак, давайте розповім всю історію, від а до я. Оленка у мене єдина донечка. Чоловік мене покинув, як тільки дізнався про вагітність. Тому я дівчинку самостійно підіймала на ноги та хотіла дати їй тільки все найкраще у цьому житті. Доня росла красивою та розумно, школу закінчила із золотою медаллю та поступила на державне місце в престижний університет. Він був у іншому місті, але досить близько, приблизно годину хати додому. Звісно, що в Оленки було досить багато залицяльників, але вона чомусь обрала Славіка. 

Хлопець з села, ледь школу закінчив нормально. Був останнім у рейтингу в групі та і не був старанним студентом. Його декілька разів хотіли вигнати геть, адже часто прогулював пари. От Олені стало його шкода і почала з ним безкоштовно займатися, щоб покращити оцінки. Ось так вони зблизилися та почали зустрічатися. Не можу сказати, що він нездара та дурень, зараз працює водієм таксі. Не маю нічого проти хлопця, але не такого чоловіка я бажала для доні. 

Олена закінчила навчання з червоним дипломом, зараз заочно навчається на другій вищій освіті. Працює заступником директора у великій фірмі. Звісно, що вона і заробляє більше за Славка. Пара винаймає квартиру і вже разом 5 років. Спершу дівчина не спішила та хотіла закінчити університет. Та ось вже скільки часу минуло, але ніхто про новий етап у стосунках не хоче думати. Та і бачу, що хлопцю тільки у задоволення таке життя – є дах над головою (але чужий), прибрано всюди (бо донька навкарачки повзає з ганчіркою) та їжа у холодильнику постійно є (я часто передаю з села продукти, а його батьки щось дали?). Та і за оренду вони платять порівно. 

– Мамо, почекай. Славік казав, що зараз ще не час. От знайде кращу роботу, будуть гроші та він зробить пропозицію. – виправдовує Олена

-Та зрозумій мене, я ж тобі зла не бажаю. Якщо він і зараз не робить тобі пропозицію, то вже і ніколи не захоче робити! Дивися, як йому добре, адже ти на роботі працюєш, і їсти готуєш та прибираєш. Ти для нього не дівчина, а просто співмешканка та прибиральниця в одному флаконі! – повчаю доньку.

– Досить. Не хочу далі слухати цю дурню – та кидає слухавку. 

Розумію, що вони дорослі люди. Можливо, що це зараз така мода пішла у молоді?

Декілька тижнів тому померла моя мама. Жінка вже була стара та часто хворіла, навіть з ліжка вже не могла встати. Коли писала заповіт, то зазначила, що її квартира перейде онуці, тобто Олені. Адже я була також єдина донька в неї. 

Нещодавно їздила на квартиру з нотаріусом, адже треба разом зі спадкоємицею оглянути хату та підписати певні документи. Та разом з донечкою припхався мій “недо-зять”. Здавалося, що у нього аж очі блищать від щастя та слині потекли. Тільки уявіть, який подарунок долі – хлопцю з села, де корови та свині, випала трикімнатна квартира у центрі міста! 

А ввечері дзвінок від доці.

– Мамо, ти не повіриш! Славко щойно зробив мені пропозицію! Я погодилася! Ура! – радісно кричить.

Та мені від такої новини добре не стало. Кохання? Ні. Квартира? Так. Ось вам і причина такого серйозного кроку. 

– Доню, я не думаю, що тобі треба за нього виходити заміж, просто..

– Мамо, ти знову за своє? Ну скільки можна? То тобі не догодиш, бо він пропозицію не робить. А зараз ти вже проти того, що я буду його дружною! 

– Та ти дурненька не бачиш чи що? Такий дивний збіг обставин – зранку він дивився квартиру й саме сьогодні ввечері зробив тобі пропозицію! 

Чую, як донечка поглипує у трубку. Все почалися сльози та істерика. 

– Та якщо він одразу тобі не сподобався, то так і скажи! Навіщо говорити такі погані речі про нього?

– Оленко, послухай. Я тільки добра тобі бажаю. Ну не вірю я в те, що так все зійшлося. Ви 5 років разом, а сьогодні у нього раптом з’явилося таке бажання? 

– Та якщо тебе чоловік покинув, то не означає, що я також маю бути самотньою! – крикнула донька та кинула слухавку. 

Ми майже місяць не спілкувалися. Нещодавно приходила до нотаріуса щодо документів. Чоловік сказав, що поки що Славко ще не прописаний у цій квартирі. Але серцем чую щось погане. Вирішила помиритися. Не можна на рідну донечку тримати зла. А на ті слова я увагу не звертала, адже то все було сказано на емоціях та зі злості. 

– Матусю, ти мене також вибач! Я така дурепа, стільки всього тобі наговорила. А у нас тільки сталося цікавого! Ми вже заяву до РАЦСу віднесли. І дату для весілля обрали. Але ми тільки розпишемося, бо грошей нема. А треба ремонт робити, Славко так сказав. 

– Донечко, будь ласка, послухай мене. Обіцяю, що не буду перечити вашому шлюбу, але виконай моє прохання – перший рік подружнього життя не прописуй чоловіка у квартирі. 

– Так ми й не поспішаємо. Адже якраз рік часу будемо ремонт робити. Знаєш, Славіка вигнали з роботи, тому ми зараз так економимо. І не будемо бригаду робітників наймати, своїми руками все зробимо! 

Що ж, здається, що Олена наслухалася солодких обіцянок від нареченого та сліпо вірить. Бачила її обручку – дешеве срібло, без діамантів. Таке непомітне, виглядає, як звичайна біжутерія. Щоразу, як донька приходить у гості та тема заходить про квартиру – починається суперечка. 

А нещодавно дівчина на емоціях сказала, що відмовляється від квартири та віддасть мені, якщо я така погана мати та не бажаю їй щастя. Славко аж скривився, коли то почув. Зараз та квартира пустує – пара складає гроші на ремонт. Ну як пара… Моя Оленка віддає майже всю зарплату на нові меблі та ще й платить оренду за чужу квартиру! А Славко досі не знайшов роботи. Бачу, що донечка балансує на межі двох вогнів – я та майбутній чоловік. 

Не хочу нею маніпулювати та погрожувати. Але боюся, щоб Оленка не залишилася без даху над головою та розбитим серцем. Не вірю я Славку. Не пара він донечці. 

На вашу думку, мати Олени права? Що б ви могли порадити жінці зробити у такій ситуації? 

 

D