Відносини з моєю свекрухою з самого початку склалися не кращим чином. Я їй не подобалася ще до весілля з її сином. У неї були високі вимоги: багата сім’я, неймовірна краса і першокласна освіта, а я їм зовсім не відповідала, оскільки була звичайною дівчиною. Але мати мого судженого вважала його особливим і гідним тільки кращого, тому і хотіла одружити його з ідеальною дівчиною. А син, своєю чергою, ніякими особливо видатними якостями не володів, був таким же, як і я.
Коли ми одружилися і стали жити на орендованій квартирі, свекруха почала регулярно приходити до нас і як би «перевіряти», наскільки я хороша господиня. Мені це не подобалося, та й сваритися не хотілося, тому в такі моменти я воліла йти з дому. З народженням дитини з’явилося ще більше проблем. Я не все встигала, а моя свекруха знаходила мільйон приводів дорікнути мені, чи то брудна тарілка або тонкий шар пилу на полиці. На всі претензії я відповідала лише мовчанням або невпевненими виправданнями, тому що страху мати мого чоловіка наводила чимало.
У ті роки ми жили в Одесі, але гостювали щоліта у моєї бабусі. По правді кажучи, це не моя рідна бабуся, а тітка моєї мами. Вона – самотня жінка, яка не мала своїх дітей – любила мене як рідну. У моїй родині так склалося, що всі любили молодшу дочку, але не мене, тому після вісімнадцяти років мені довелося жити повністю самостійно, і бабуся жаліла мене. Саме тому вона була відкрита до мене всією душею і дуже раділа нашим річним приїздам. За часів СРСР бабуся займала високу посаду, тому отримала квартиру в приморському місті, практично на самому березі. Ще багато років тому вона написала заповіт, в якому віддала всі права на спадок мені. Моя бабуся пішла з життя два роки тому, ця подія була для мене важким ударом, адже вона була моєю найближчою людиною.
Ми з сім’єю вирішили переїхати у квартиру моєї бабусі, але тут заступилася свекруха. Вона зовсім не хотіла, щоб син їхав від неї так далеко, пропонувала продати квартиру і купити ближче до матері, але моєму чоловікові це ідея не сподобалася так само сильно, як і мені. Тоді я сказала, що якщо є велике бажання, то свекруха може приїхати до нас у відпустку (вона хоч і була на пенсії, все ще працювала). Незабаром я пошкодувала про сказане. Приїхавши минулого року, мама мого чоловіка в основному сиділа вдома і критикувала все, що було навколо. Онук, і той був для неї занадто примхливою і поганим дитиною, дійшло до того, що він сам почав боятися її. Також проблема була в тому, що мені не вистачало сил і сміливості висловити їй все, що думаю, а вона успішно користувалася моєю слабкістю. У підсумку, день від’їзду свекрухи став для нас величезною радістю.
Але свекрусі стало дуже самотньо у себе вдома, і вона пішла на хитрість: розповіла нам, що ніби-то ходила до лікаря, і той, виявивши якусь хворобу легенів, настійно рекомендував переїхати до моря, щоб дихати морським повітрям. Вона почала переконувати нас, тиснути на жалість, кидатися якимись термінами, в яких ми, звичайно ж, не розбиралися. Все зводилося до того, що нам потрібно було її до себе забрати. Але і я, і чоловік розуміли, що жити всі разом не зможемо, а купити власну квартиру свекрусі не вистачить коштів, тому що все, що у неї є – однокімнатна квартира в маленькому місті. У підсумку, я просто сказала, що чоловік повинен сам з цим розібратися, оскільки це все-таки його мама.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Він почав перебирати варіанти: наприклад, продати квартиру в Одесі і внести ці гроші як початковий внесок, а потім іпотеку на себе взяти. В такому випадку в майбутньому квартира нашому синові дістанеться, але якщо раптом свекруха буде ще сотню років жити? Син на той час і сам квартиру буде мати. Та й чому ми повинні платити своїми особистими коштами? Може хоча б навпіл? Хоча, вона – жінка у віці, і вже навряд чи зможе влаштуватися тут на роботу. Загалом, я страшенно обурена хитрістю матері мого чоловіка. Так, може вона і справді хвора, але якби нам не пощастило жити біля моря, щоб вона робила? Шуму свекруха наробила, звичайно, чимало, але що ж нам робити в даній ситуації – все ще незрозуміло.
Що б ви порадили цій сімейній парі, як вийти з ситуації?
Вранці зателефонували з лікарні. Я почув лише одне слово: «Приїжджайте!» і світ розсипався на шматочки
Тут тільки дві правильних відповіді, і лише один з тисячі зможе назвати обидві…
18 маленьких злочинів, за які не покарали через милість злочинця
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
“Мамин синочок! Справжній невдаха”, – кричали однокласники, коли Сашко прийшов на випускний з матір’ю
Відколи спробувала рецепт здобного “нічного” тіста з іншого й не готую. Готується дуже просто
Я зрозуміла, що чекаю другу дитину. Хотіла сказати чоловікові, але він мене випередив, і повідомив мені, що хоче розлучення, бо зрозумів, що сімейне життя – це не для нього. Я повернулася в село до батьків
Жарти для гарного настрою
Все своє життя Галина жила лише заради свого сина. І ось така подяка…
У мене хороші стосунки з сусідкою, але мені не подобається те, що вона змушує мене водити її дітей в дитячий садочок
Ви не знайдете справжнє кохання до тих пір, поки не усвідомите цих 5 речей
5 безцінних уроків, які я засвоїв, люблячи ту, яка не любила мене
Звички для тіла жінки, яка любить і цінує себе
Егоїзм в коханні: віддай мені все в обмін на нічого
20 фотографій людей, зовнішність яких кардинально змінилася з появою дітей
Як навчитися слухати себе
Я вже говорив, що в ці штуки не дуже вірю, але тут готовий заприсягтися – це та сама кепка, що я купив батькові в Копенгагені. Можете мені не вірити, але це так
Сосиски в картопляному тісті. Діти їх просто обожнюють!
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
