Ми з чоловіком маємо доньку Настю. Їй 6 років. Вона активна та життєрадісна дівчинка. Завдяки її комунікабельності, у неї багато друзів у дитячому садочку та серед дітей, які живуть по сусідству.
Це сталося під час чергових ігор доньки у дворі. Настя бігала з подругами, а я тим часом готувала вдома обід. За дітьми спостерігала через вікно. Накривши на стіл, я вирішила піти по Настю. Я могла б покликати її через вікно, але не хотілося кричати і зайвий раз шуміти.
Та як тільки я вийшла з під’їзду, то втратила дар мови. Переді мною стояла донька зі згортком на руках. Перша моя думка: всередині немовля. Інтуїція мене не підвела.
За ці кілька секунд у голові була сотня запитань: “Де вона взяла цю малечу? І куди поділися батьки?”.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Раптом до Насті підійшла подруга Аня і, вихопивши згорток, сказала:
– Ану дай мені! Ти неправильно його тримаєш.
Я підійшла до дітей і побачила, що всередині загорнутий пухнастий кіт.
Все стало на свої місця. тільки цікаво, як тварина погодилася на такі маніпуляції і не пручалася.
– Матуся, поглянь! – гукнула Настя. – У нас є донька.
– Дівчатка, хіба ви не знаєте, що з тваринами так гратися не можна? Тим паче кіт міг вас подряпати! – зауважила я. – Де ви взагалі його взяли?
Виявилося, що вони “удочерили” дворового кота Ваську. Він спав в Ані на руках і задоволено муркотів.
– І взагалі кіт не може бути вашою донькою, – сказала я.
– Чому це? Ти ж мене інколи теж кицею називаєш, – відказала Настя.
– Гаразд. Та йому все ж може бути боляче. Може краще дамо тварині спокій?
– Ти поглянь як він задоволено сопе! Йому з нами дуже добре, – заперечили діти.
– Лікаря викликали? – підбігла Катя. – Я прийшла оглянути пацієнта.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Дівчинка забрала на руки кота, який жалісливо м’явкнув. Він подивився на мене благальним поглядом, мовляв, “рятуй, бо лише на тебе одна надія”. Я вирішила діяти.
– Я оглянула вашу доньку і діагноз мені цілком очевидний: Анфіса хоче спати, – заявила Катя.
– У мене є досвід материнства, тому я можу допомогти вам заколисати вашу доньку, – втрутилася я.
Як тільки Катя передала мені згорток, я звільнила кота. Васька швидко помчав в іншу сторону подвір’я і заховався в одному з під’їздів.
– Втік! – засумувала Оля. – І що нам тепер робити?
– Не хвилюйтеся, він до вас повернеться. От зловить мишку і прибіжить хвалитися, – заспокоїла я дівчат.
– Справді? Тоді чудово!
– А поки його немає, гайда обідати, – сказала я.
– Ходімо, – відказала Настя, взявши мене за руку.
Ми зайшли в будинок, а подруги залишилися на вулиці. Там вони побачили свою нову жертву – далматинця. Мабуть, знову будуть усиновлювати.
Взагалі дітки у нас у дворі дуже хороші, але сумно з ними не буває!
А в які ігри грають ваші діти?
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Олена переїхала з чоловіком в село. Але жінка не підозрювала з якими сусідами їй доведеться жити
Не розумію, чому вона так болісно реагує на моє прохання просто піклуватися про свого чоловіка. Не знаю, на чому тримається їх сімейне життя
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
