Ми з чоловіком одружувалися, коли я вже була вагітна. Через це свекруха мене звинувачувала в тому, що я підступним чином нав’язала себе її синові.
Мати чоловіка жила сама в трикімнатній квартирі, тому ми на деякий час перебралися до неї. Ця ідея мені не дуже подобалася, але іншого виходу не було.
Свекруха недолюблювала мене і постійно критикувала за спиною у чоловіка. На її думку, я не так готую, не так прибираю, багато шумлю і заголосно вмикаю телевізор. Годі й уявити, що буде, коли народиться дитина.
Як я й очікувала, з проявою сина моє життя перетворилося на пекло. З одного боку я слухала крик свекрухи, а з іншого – плач дитини. Так проходили мої дні. З часом жінка почала чіплятися й до мого чоловіка. Мовляв, я хочу приписатися у їхньому житлі завдяки спільній дитині. Та йому ці розмови швидко набридли і ми переїхали.
Спочатку все справді налагодилося. Син ріс, а чоловік ходив на роботу. Панувала гармонія. Так тривало до тих пір, поки у нашому житті знову не з’явилася свекруха. Вона сказала, що мені треба йти на роботу, бо її синові важко самостійно утримувати сім’ю. З однорічною дитиною мала няньчитися вона і моя мама. Я не підтримувала таке рішення, бо дитина була ще занадто малою.
Та свекруха домоглася свого і через пів року я повернулася на роботу. Спочатку як і домовлялися бабуся сиділа з онуком, а потім почала скаржитися на здоров’я і сина довелося відправити в дитячий садочок.
Свекруха далі навідувалася до нас кожних вихідних. Під час своїх візитів вона оглядала наше житло і постійно робила мені зауваження. Зрештою, ми сказали їй, щоб вона більше не приходила без попередження. Але вона не дала нам спокій, а почала добивати телефонними дзвінками.
Мати чоловіка почала розповідати йому про те, що я занадто вульгарно виглядаю, тому, мабуть, у мене хтось є. Дійшло навіть до того, що вона побачила мене в автобусі поруч з якимось незнайомцем, який точно є моїм коханцем.
Це було останньою каплею. Чоловік не захищає мене, а слухати усі ці звинувачення більше немає сил. Свекруха перемогла, бо я подала на розлучення.
А які у вас стосунки з батьками вашого чоловіка чи дружини?
