Він проміняв хазяйновиту дружину на коханку. Маринка салони не любила, жаліла гроші

Я так хотів, щоб зі мною була розкішна жінка, а не проста домогосподарка. І ось, що я отримав.

Купив посудомийку … змучився мити посуд сам.

До того, як купив потрібно було брати брудний посуд з раковини та мити його спершу щоразу, коли хотів їсти, чи пити.

Додому приходжу і не відпочиваю, а готую. Коли дуже втомлений, то роблю Мівіну, або замовляю їжу. А, коли ще більше часу то змішую все, що є в холодильну з яйцем. Інакших рецептів не знаю.

Але раніше все було не так.

Маринин наваристий борщ … ммм, запах на увесь дім.

Домашні варенички з різними начинками … гуляш, реберця, налиснички. Як же вона смачно те все робила.

Приходив з роботи, а на столі вже накрито, вдома чистота, все сяє і пахне. Я приймав це як належне. Але ж вона теж працювала. Не уявляю, як те все можна було встигнути.

Мені тоді здавалося … а що тут такого, ну подумаєш, пару тарілок помити й м’ясо в духовку поставити. Невже це так тяжко? 

Якось я познайомився з Оленою. Гарна, яскрава, приваблива і неймовірно спокуслива. Марина теж була гарною, але її краса була не такою яскравою, вона поводила себе набагато скромніше. Мені стало нудно з нею.

Вдома вона ходила в одному і тому ж халаті, а на вулицю вдягалася в джинси та кросівки. Якось взагалі нецікаво.

– Я покохав іншу жінку! – сказав я якось Марині, коли вона мила вікна,

– Між нами все закінчено, я житиму з нею. – продовжив я.

Вона таки та не перестала мити вікон, не обернулася, я не побачив її реакції. Просто мовчала і продовжувала натирати до блиску.

Я так хотів, щоб зі мною була розкішна жінка, а не проста домогосподарка.

Ось тому і з’їхався в одну квартиру з Оленою.

Але тепер я сам став домогосподаркою. Бо якщо ж не жінка, то чоловік. Інакше вдома буде неможливо жити.

Оленка не робить абсолютно нічого по дому. Вона навіть не працює. Я утримую її та займаюся хатніми справами. 

Вона лише сидить в інтернеті, дивиться ток-шоу і гуляє з подругами. Я прибираю і перу навіть її одяг.

Вона любить читати журнал і пити каву, лежачи на зручному дивані. І коли допиває, залишає брудне горня на журнальному столику.

Тепер розумію ціну розкішної жінки та домогосподарки.

Вже схуд і відчуваю себе кволим. Зголоднів знов. 

Піду, напевно, знов щось замовляти їсти.

А що ви думаєте про цю історію?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Sofia
Content Protection by DMCA.com
Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector