Зазвичай після смерті бабусі чи дідуся їхні домашні улюбленці опиняються на вулиці. Іншим родичам ніколи не потрібні зайві турботи.
Одна старенька жінка не змогла пережити ще одну зиму. У лютому швидкій не вдалося її врятувати.
Наступного дня сусіди раптом згадали, що бабуся мала кішок.
– То й що з того? – кинув хтось у відповідь.
– Нікому їх тепер годувати…
– То нехай їдять один одного. Виживає сильніший.
На цьому всі розмови закінчилися. До березня ніхто не з’являвся у квартирі. Сусідам було цікаво, хто ж стане новими власниками.
8 березня Іван обійшов декілька магазинів в пошуках гарного букета квітів. Проте ніде не було звичайних червоних троянд, які любить його дружина. Іншого не можна було й очікувати ввечері святкового дня. Чоловік починав нервуватися. До Олени він не міг приїхати з порожніми руками.
Того ж дня сусіди згадали про існування котів у квартирі покійної бабусі. Адже там відбувалося щось незрозуміле й нижні приміщення страждали від незрозумілої рідини, яка там капала. Довелося викликати працівників комунальних служб та дільничого.
– Потрібно двох понятих, – заявили представники поліції.
Одна сусідка погодилася взяти участь в процесі, а нікого другого не виходило знайти. Дільничий вийшов на вулицю. Раптом він побачив чоловіка, який виходив із квіткового магазину.
– Зачекайте, будь ласка, – гукнув він.
У під’їзд вони повернулися двоє. Відкрили двері квартири, звідки йшов нестерпний запах. Навколо був безлад. Проте котів не було видно.
– Можливо, здохли…- припустила сусідка.
– Мабуть. Вони ж місць нічого не їли.
– А чому ви не годували тварин? – здивувався дільничий.
– Хіба нам немає чим зайнятися? – кинула сусідка.
Зрештою кішок знайшли на кухні. Вони в’яло зустріли людей біля батареї, з якої капала вода.
– Все ж живі!
8 пар очей сумно кліпали. Кішки були худі та виснажені. Жодна з них не була подібною на іншу за своїм забарвленням. На підлозі лежала шкарлупа від цибулі.
– Ось чим вони живилися весь цей час. не зав, що коти їдять цибулю, – зауважив дільничий. – Напевно вони породисті.
– Мабуть. І що з ними робити?
– Годувати звичайно! – відрізав поліцейський.
Усі непрохані гості розійшлися по домівках, на кухні залишився лише Ілля. Дільничий тим часом вийшов покурити. Чоловік дивився на породистих кішок, які зараз більше нагадували звичайних бродячих тварин.
– Понятий, ви чого зависли? Ось тут потрібен ваш підпис.
– А у вас є коробки? – раптом запитав Ілля.
– Що?
– Мені коробки потрібні. Картонні. І скотч.
Сусіди стали свідками того, як незнайомий чоловік упаковував у коробки 8 котів. Ілля старанно перевірив кожен кут квартири., щоб раптом нікого не залишити.
– І навіщо вони вам здалися? – дивувалася сусідка.
– На м’ясо пущу, – відрізав той.
Додому чоловік потрапив опівночі. Жінка прибирала різноманітні засоби у ванній кімнаті, коли у неї задзвонив телефон.
– Привіт. Дякую! І тебе вітаю зі святом! Справи? Все чудово! Знаєш, що мені Ілля подарував? Не повіриш! Вісім кішок. Он сплять в куточку і мирно муркочуть…
А ви б зраділи такому подарунку?
