Ася зателефонувала й попросила мене забрати онуку з дитячого садочку. Син поїхав у відрядження, а невістці стало погано й вона опинилася у лікарні. На нервах я миттю зібралася і вибігла з хати. Взяла з собою лише ключі, а про гаманець забула.
Вихователька знала, що по дитину повинна прийти бабуся, тому без проблем відпустила дівчинку зі мною. Дорогою додому внучка розповідала, як у неї пройшов день. Вона сказала, що на обід у них була несмачна каша, тому вона дуже голодна. Оскільки я не могла купити продукти в магазині, то був лише один варіант: поїсти те, що буде вдома у невістки.
З Асею, до речі, у нас є один невеликий секрет. Жінка – відмінна господиня, коли мій син вдома. Вона повноцінно виконує усі хатні обов’язки. Та коли чоловік їде у відрядження, то дружина розслабляється і дозволяє собі жити у легкому безладі. Якось я побачила розкидані речі в будинку й немитий посуд в раковині. Власне тоді й невістка усе мені пояснила. Я не бачу в цьому нічого поганого, аби лише усім було зручно й комфортно.
Тож ми з онукою зайшли на кухню, де на плиті я одразу побачила каструлю з червоними каплями по боках. Здогадалася, що це, мабуть, Ася варила борщ. Вирішила поглянути, чи ще можна його зараз розігріти і з’їсти. Та не встигла я навіть доторкнутися до каструлі, як дівчинка крикнула:
– Бабусю, не чіпай цю каструлю! Вона татова.
Дивно, але гаразд. Я заглянула в холодильник, знайшла там рис з овочами і нагодувала дитину. Ввечері додому повернулася Ася. Їй стало легше і лікарі дозволили їй не залишатися на ніч в лікарні.
Я розповіла їй про ситуацію з каструлею. Невістка пояснила:
– Я просила вашого сина помити за собою посуд. Тарілки він прибрав, а каструлю забув. Я нагадувала йому кілька днів, а він все відкладав, поки не поїхав у відрядження. Я ж принципово вирішила не мити.
Перечити я не стала, адже ці побутові справи – не моє діло.
Після розмови Ася викликала мені таксі, я попрощалася з онукою і поїхала додому.
Син повернувся через два тижні. Каструля з борщем все ж дочекалася його. Щоправда, на той момент вона була замотана в кілка пакетів і стояла на балконі. Я вважаю, що моя невістка мудра жінка. Чоловіка варто виховувати, аби він не розслаблявся і наступного разу не допускав тих самих помилок. Його доньці потрібен відповідальний і турботливий батько, а не ледар, як це часто буває з чоловіками після весілля.
А як ви вважаєте, чи правильно вчинили дружина? Як би ви зробили на її місці?
