Майже два тижні мама просила Уляну зібрати усі свої непотрібні речі, які вона вже не одягає і відвезти тітці Оксані, у село.
– У тебе ж і так їх валом. Тітка Оксана зараз не працює, не має грошей. А вдома дві доньки. Їм якраз підійде твій розмір – казала мама.
Уляна довго відкладала цю справу. Бо ж, щоб розібрати увесь свій гардероб, доведеться витратити пів дня, а потім ще дві години їхати до тіки Оксани. Вони далеченько живуть. Добре, хоч машину мала, на автобусах не довелось товктись. Багато речей Уляни були новими, деякі навіть з бірками. Дівчина практикує спонтанні покупки. Треба, не треба – усе купує. Приходить додому, а потім думає, а нащо мені це плаття? Під що одягнути цю спідницю? А те пальто не підходить під ті черевики. Так і наскладала гору непотрібних речей. Звичайно, щось поношене і в нехорошому стані навіть не пакувала.
Зібрала усе, запхала пакети в машину і поїхала до родичів.
Уляна занесла пакети з одягом в дім та пішла закривати машину. Повертається та чує розмову дочок тітки Оксани:
– Вона хоче, щоб я ось ці ганчірки носила? Могла б і нових речей нам привезти, якби реально допомогти хотіла – сказала старша сестра.
– Та от це ніби непогано. Можна глянути, можливо хоча б щось підійде
– Та воно все якесь не модне і зовсім не актуальне. Зараз таке не носять..
Прекрасно. От і допомагай людям після такого! Уляна розізлилась! Вона витратила свій вихідний день, аби розібрати гардероб, приїхати і віддати речі, а тут таке!
– Улянко, знаєш, ми очікували, що речі будуть трохи кращими. Ні, я нічого не кажу, ці теж нормальні. Просто я думала, що ти дорожчий одяг купуєш – сказала тітка Оксана, коли дівчина повернулась в дім.
– Знаєте що! Усі речі у відмінній якості. Не подерті, не розтягнуті. Одягнені декілька разів, подумаєш! Не подобається? Складайте назад у пакет! Завезу їх тому, кому вони більше потрібні – не стрималась Уляна.
– Ти не злись. Просто маю на увазі, що хотілося б, щоб речі були дорожчими, фірмовими, та й усе..Ти ж он в якому костюмі приїхала красивому. А нам що привезла?
– Це вже наглість..- дівчина розізлилась не на жарт, почала складати речі назад у пакети, запхала їх в машину і поїхала додому.
Подумати тільки! Цілий день витратила! А їм ще щось не подобається!
Дівчина уже доїжджала додому, як їй зателефонувала мама.
– Доню, зо там таке трапилось? Тітка Оксана не знає, як реагувати на усе. Ти що таке зробила? Речі привезла, потім відвезла. Передумала чи що? Доню, але так негарно. Їм же потрібні ці речі!
– Якби вони їм були потрібні, вони б не крутили носом, а взяли те, що дали і подякували!
– Що ти таке кажеш? Вони не могли!
– Могли, мамо, могли..
– Ну гаразд, я поговорю з Оксаною. Таке не можна спускати з рук.
Уляна вирішила по дорозі заїхати до своєї знайомої, яка жила без чоловіка і сама виховувала доньку. Знає, їм важко і з фінансами проблема. Вирішила віддати усі речі їм.
– Нічого собі! Я була б дуже тобі вдячна. Це дуже хороші речі – відповіла знайома на мою пропозиції забрати одяг.
– Забирай. Вам допоможу і собі місце вдома звільню. – відповіла Уляна
Хоч комусь її речі пригодились. Дівчина була рада, що змогла ощасливити сім’ю. Вона бачила – мама з дочкою щиро посміхаються її подарунку. А більшого їй не треба.
Чи красиво вчинила тітка Оксана? Як гадаєте, чи захоче Уляна мати щось спільне з нею після цієї ситуації?
