З шикарного двоповерхового будинку вийшла молода брюнетка. Ніна не так давно вийшла заміж за успішного бізнесмена. Вони познайомились на форумі.
Від дівчини віяло теплом і спокоєм. За її милою посмішкою приховувалось нелегке дитинство. Ніхто б не здогадався в який умовах вона виросла.
Її батьки загинули в ДТП. Пристрасть батька до швидкості обернулася для нього смертельним ударом. Вони з дружиною поверталися з дачі. Так маленька Ніна переїхала жити до строгої бабусі.
Дівчинці практично нічого не дозволяли. Вона радше відчувала себе краще у дитячому будинку, аніж поруч із цією черствою жінкою.
Та роки минали. Ніна мріяла швидше стати фінансово незалежною. Щоб мати змогу жити окремо і частково допомагати бабусі.
Ніна вивчила програмування і вже у свої 20 років мала хорошу зарплату. Накопичувала на власну квартиру.
А потім сталося те чарівне знайомство з коханим. Він був на 5 років старшим, але серце дівчини розтануло одразу. Вони одружилися через кілька місяців і дівчина переїхала жити в його будинок.
Ніна нарешті видихнула з полегшенням. Ніхто не дорікав їй через різні дрібниці. Але навідувати стареньку вона не перестала. Купувала їй продукти й приходила на вихідних.
Одного дня коханий повернувся з роботи окриленим. Йому запропонували поїхати у відрядження в Німеччину. Але так, як він людина одружена, то проживання й всі зручності були розраховані на двох.
Звісно, що Ніні сподобалась ця новина. Адже вона вперше побуває за кордоном. Ще й цілих 2 місяці зможе там пожити. На прощання вона вирішила зайти до бабці.
– Привіт! – дівчина відчинила ключем такі вже рідні двері.
– О, Ніночка! Проходь! Ти як?
– Добре! А ти?
– Теж, будеш чай?

– Давай! Я насправді прийшла не просто так. Ми з Романом їдемо на 2 місяці. Йому по роботі треба.
– А як же твоя робота?
– Я можу працювати дистанційно. Тому ніяких проблем. Ще візьму в кімнаті деякі речі і йду до тебе.
– Давай!
Літня жінка підвелася, поставила на підвіконня свої спиці зі шкарпетками й стала наливати воду у чайник. Тим часом Ніна поринула у спогади дитинства, як вона гралася однією лялькою все своє дитинство і носила не новий одяг, який баба діставала десь від знайомих. Сльози самі накотилися на очі. Вона обіцяла собі на майбутнє, що її діти будуть мати все.
На коридорі стояло довге дзеркало. Ніна у той момент повернулась і побачила в ньому силует бабусі. Жінка щось підозріло підсипала в одну з чашок.
– Що вона задумала? – подумала дівчина – Невже хоче мене отруїти? Так вона бажає мені щасливої дороги?
Та вгамувавши емоції дівчина вийшла з кімнати ніби нічого не бачила.
– Скажи, внучко. Як ваші справи з дитинкою? А то я хочу до правнуків дожити! Ти знаєш!
– Та поки ніяк! Може в Німеччині якраз пройду обстеження, і скажуть в чому справа.
– Ну та, добре, що ти їдеш! Ох, я ж зовсім забула про печиво! А ти сідай, чого стоїш в порозі?
Коли жінка обернулася до тумбочки, то Ніна швидко поміняла чашки місцями. Бабця зробила ковток і все зрозуміла.
– Ніно! Ти що наробила?
– Що? Я бачила як ти щось туди сипала. Нічого не поясниш?
Чи цікаво вам дізнати продовження історії? Читайте тут!