Нашого собачку Лорі ми змалечку готували до вуличного життя. Він ніколи не жив з нами вдома, навіть, коли був цуциком.
Та й думаю, тепер він, навряд чи проміняв би свободу вулиць на замкнутий простір вдома.
Ми побудували йому будку, привчили до трьох разового харчування. Наш собака був задоволеним життям.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Я підібрав собаку з дороги півтора року тому, коли їхав з роботи. він з нами і досі.
– Тату, а Лорі не холодно?
– Ні, донечко, у нього густа шерсть та й будку я утеплив зі середини. Йому добре — відповідав я на запитання дочки.
На дворі був грудень, але температури нижчою за 20 градусів не була.
Проте у січні вдарили люті морози, градусник показував -30. Наш пес із будки майже не вилазив. Сидів там і грівся. Тому ми вирішили, що Ларі спатиме з нами вночі у домі. Хоча за ним потрібно було уважно спостерігати, я ж не знав, як він поводитиметься в хаті. Може, меблі гризтиме чи перевертатиме. Або справ десь наробить. Наказав доньці не спускати з нього очей. Вона дуже зраділа присутності собаки у приміщенні, гралась з ним і раділа.
Була ще одна проблема в домі у нас жив кіт — Васька. І йому присутність Ларі взагалі не припала до душі. він постійно спав на дивані, був лінивий і змінювати свій спосіб життя через собаку не збирався.
Коли я вперше покликав собаку за собою у дім, він не пішов. Не розумів, чого ж я від нього хочу.
В домі Ларі поводився дуже скромно, не робив шкоди, був спокійний, попри свій бешкетливий характер.
У нас був чудовий собака!
А як поводяться ваші собаки?
