У моєї матері є дуже дивна звичка – постійно економити. Скільки себе пам’ятаю, вона постійно купувала продукти, які були на акції і тільки необхідні. Тому я часто залишалася без солодощів та шоколадок. Ми могли декілька років поспіль ходити у легеньких курточках, хоча надворі була справжня завірюха.
Зараз я живу зі своїм чоловіком Мироном та дітками окремо від матері. У нас велика та простора квартира, правда, ми досі виплачуємо за неї іпотеку. Однак, я не хочу перетворитися на свою матір. Ми часто відпочиваємо закордоном, купуємо малюкам хороший одяг, нові іграшки та цукерки. Звісно, я не забуваю про себе. Роблю укладку в салоні, ходжу з подругами на різні спа процедури, роблю манікюр.
Але моя мама не розуміє такої поведінки. Щоразу свариться та називає мене марнотраткою, мовляв, я зовсім не ціную гроші. Тоді я на неї дуже образилася. Я хочу виглядати гарно, носити дизайнерський одяг, а мої діти їстимуть дорогі цукерки. Спершу я допомагала матусі, щомісяця давала гроші на комуналку, новий одяг та продукти. А вона все ховала у банку під ліжком. Я вже бачу, що у неї старі черевички, діряві блузки та легенька курточка, яку давно потрібно викинути геть. Пропонувала влаштувати спільний шопінг, але мама проти.
Тому з часом я просто відпустила цю ситуацію. Мама навіть онукам нічого не купує, весь час приходить у гості з порожніми руками.
Одного дня до мене зателефонувала тітка:
– У тебе є совість? Покинула напризволяще стареньку матусю, хоча б раз допомогла їй продукти додому купити чи новий одяг. У холодильнику порожньо, вона харчується тільки дешевою гречкою та кашами, навіть крихти хліба у квартирі нема!
Намагалася пояснити всю ситуацію, але жінка навідріз відмовилася слухати, мовляв, я просто шукаю виправдання. А потім вже й інші родичі заметушилися. Сварилися, дорікали та навіть обзивали. Тоді я не витримала та про все розповіла матері. Адже я тепер страждаю через її дурну звичку!
– Я збираю гроші для вас на майбутнє. У тебе ж іпотека та діти малі! – казала мама.
Але я не можу більше терпіти її поведінку. Всі родичі думають, що я так нахабно експлуатую стареньку та забираю у неї всю пенсію. Але я нікого про допомогу не просила! Ми з чоловіком отримуємо чудову зарплату, вистачає і на кредит, і на розваги. Скільки разів намагалася спокійно говорити з мамою, але вона не хоче і слова чути про гроші. Не знаю, що робити далі.
Що б ви зробили на місці дівчини?
