Навчалася з ними дівчинка одна, Олена. Маленька, страшненька, губата, кривонога. З неблагополучної сім’ї. Олені вічно діставалося і від однокласників, і від вчителів. Вчителі її жаліли, однокласники ж – ні. Одного разу на її шпильці хтось із дівчат побачив воші – вереску було! Хоча насправді це могла бути маленька мушка.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Загалом, Олена була ізгоєм. Класичним таким. Подейкували, що саме з неї починався перший пацанячий сексуальний досвід у старших класах. Розумом, кмітливістю або міцним характером вона не відрізнялася. Це зараз я розумію, що дуже і дуже важко відрізнятися характером, коли батьки – алкоголіки, сестра безнадійно хвора і недоумкувата, і доводиться носити старі важкі окуляри на гумці, тому що нові, видані шкільним лікарем, носить завжди п’яний тато. І на випускний доводиться йти в старому, зім’ятому костюмі – мама не переймалася, а сама не змогла. Ніхто праски не дав. І немає кому тебе ввечері забрати зі школи.
Після одинадцятого класу вона загубилася. Не була ні на одній зустрічі однокласників. Ми про неї швидко забули – ми-то взагалі на рік старші, яке нам за діло до якоїсь Оленки! Її ж однокласники обов’язково згадували. Місцеві щось всі на виду, а ось Оленки немає та й немає. Говорили, що вона поїхала на велику землю, там залишилася. Мати досі в селі, все так же тихо п’є, батько помер. Де сестра – ніхто й гадки не має. У соціальних мережах її немає.
Ну, немає і немає. І, звичайно, я про те, як я її зустріла.
– Знаєш, Юля, було важко. Жерти нічого було. Мати з села якщо надішле коли картоплі, так добре. Працювати відразу пішла. Була справа – місяць один чай пила; а попросити не сміла. От саме, коли тільки на роботу вийшла. Працювала вночі, удень вчилася. З першої зарплати купила собі їжі на весь місяць, і окуляри. Окуляри, уявляєш, мої власні! У мене їх тепер штук сто! А чай до сих пір не п’ю, не можу. Мені здається, що він пахне убогістю.
Сама бачиш – проводить руками – страшненька я. Та й одягалася … Я, Юль, труси два роки носила, дві пари. Тому що на їжу ледь грошей було. На заліках перший час свідомість втрачала. Голодна була! – сміється. А потім мене на зупинці мужик підібрав. Ось так узяв, і підібрав, як собаку бездомну. Пожалів. А я, Юлю, не змогла відмовитися. Я виспалася вперше в житті, напевно.
А на ранок пішла. Записку залишила, спасибі, мовляв. Все добре в мене. Я ж реально розуміла, що не та я людина. Я тоді себе нижче плінтуса вважала. А він мене знайшов. Посварилися ми страшно – я кричала, що не треба мене жаліти, нехай він свою жалість якомога далі засуне, я йому не пес, і не кошеня! А він на наступний день мене в РАГС відвіз. Сказав, з машини тільки заміж вийдеш.
Знову сміється.
Білоголові малятка у статного чоловіка на руках, дуже схожі на матір. Легенькі, малесенькі – пір’ячко, а не діти. Оленка, обтрусивши порошинку зі стильної спідниці, обіймає всіх трьох – ну, погуляйте ще, милі мої, я зовсім скоро прийду!
Ні, Олена не перетворилася на прекрасного лебедя. У неї все такі ж густі брови, але майстерно підправлені стилістом, такі ж вивернуті губи яскраві без будь-якої помади, таке ж сіре волосся, підстрижене якось так, що ця стрижка – жіночна і пустотлива – анітрохи не псувала обличчя і на диво пасувала їй. Окуляри в тонкій оправі довершували образ.
– Як звуть?
Оленка, помовчавши, відповідає:
– Таня і Юля. Ти пробач мені, Юль, ви з Танею до мене ставилися … нормально. Ну, хоча б байдужі були. Тобто … ну ти зрозуміла, так? Я ж ніколи про таке і мріяти не сміла – чоловік, діти … Сестру забрала з інтернату. Мати все намагалася вилікуватися, та так і не змогла, вона мене вже й забула. Не впізнала в останній раз навіть. А він – вона кидає погляд в бік чоловіка – навчив мене себе любити. Скільки разів я йому істерики влаштовувала! Скільки разів кричала, навіщо я йому, замазура? Я хоч все вміла по дому, та зовсім дрімучою була. Свекруха мене мало не в перший день ночувати і жити залишила. Книги мені читала, музику змушувала слухати, розмовляла зі мною день і ніч. А в перервах вчила мене жонглювати! Я в перший раз побачила – ледве зі сміху не померла, до того несподівано! Апельсинами.
Очі Оленки сяють так, що мої руки покриваються мурахами. Ах, Оленко, як же я за тебе рада! Ось саме такі картинки з життя змушують мене вірити в любов. Просто як виняток …
У вашій школі були такі учні, яких всі вважали ізгоями?
Невістка запросила нас на свій ювілей в ресторан. Настрій зіпсувався, коли ми побачили святковий стіл
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Гарний рецепт смачного торта «Бите скло». Рідним сподобається
Кліп заборонений до показу. Такого ви ще точно не бачили! Відео
“Ми повечеряємо, а ви у вітальні почекайте”: свекруха ввічливо відмовилася нагодувати невістку з внучкою
10 фото дитинчат видр, які піднімуть вам настрій навіть в найгірший день
Аджика з кабачків — в рази смачніша від традиційної. Встигніть запастись на зиму
Моя свекруха замовила на ювілей таке, від чого в мене очі на чоло полізли
Смачний та ніжний торт «Спартак» за простим та швидким рецептом
Чому ніколи не варто повертатися до того, хто заподіяв вам біль
Дослідники розповіли про 6 причин, за якими чоловік закохується
– Тільки не кажи, що Алла знову “на годинку”, – сказала я, коли Вадим утретє перевернув телефон екраном донизу. Він зітхнув так, ніби це я щось зіпсувала. Вадим народився 31 грудня о десятій вечора, і в його сім’ї це чомусь означало одне: день народження в нього, Новий рік у всіх, а біля плити стою я.
Ніхто не кинувся Нелі співчувати, коли її чоловік пішов до молодої жінки. Кожна з нас думала приблизно однакове: «От тепер подивимося чи так буде їй усмішка блаженна з лиця не сходити, чи будуть такі прикраси та одяг, от тепер дізнається, як то життя прожити, як ми».
Родзинкою моїх заробітків стало те, що я купила машину. Чоловік мій спочатку відмовлявся, а потім пішов і здав на права. Щоб машина не простоювала, Іван почав таксувати, і я не мала нічого проти, адже це зайва копійка в сім’ю. Чоловік живе сам в нашому будинку, принаймні, я так думала. Бо донька, яка до батька іноді заїжджає, побачила, що до нього часто приходить одна і та ж жінка. Іван спочатку все заперечував, розповідав, що це його давня знайома, але потім він зізнався доньці, що він закохався в цю жінку і збирається зі мною розлучитися як я приїду
Не поспішайте гніватися на Бога, коли Він руйнує ваші плани. Ось чому…
Що змусило молодого хлопця забрати жити до себе літню сусідку?
Коли я побачила свідоцтво про народження своєї доньки, то зрозуміла – треба втікати від чоловіка
Не думав, що одного дня прокинуся з думкою, що життя ніколи не буде таким як раніше. Все виправила записка від дружини
Я мріяла про велике весілля, однак, тоді у мене було обмаль грошей. Порадилася з бабусею та вирішили взяти гроші в кредит. А поки я готуватимуся до весілля, паралельно ще й закінчу університет, то всі кошти бабуся взяла до себе на збереження. Але через два місяці її не стало та я прийшла додому за грішми
