Чи існують на світі бабусі і дідусі, які не витримують і п’яти хвилин спілкування зі своїми внучатами? Схоже на те, що таки є. До їхнього числа точно належу я з дружиною.
Маленьким розбишакам по 6 років. Коли ми дізналися, що наша донька чекає близнюків – мало дар мови не втратили від щастя.
З нетерпінням чекали народження хлопчиків.
На п’ятому місяці вагітності в Іринки почалися серйозні проблеми зі здоров’ям. Лікарі давали дуже невтішні прогнози, але ми не опускали рук – молилися, просили в Бога милосердя.
Всевишній почув наші прохання і допоміг перейти крізь всі випробування. Дітки народилися здоровенькими, з донькою теж все було гаразд.
Відтоді Іра із зятем почали виховувати малих так, ніби для них не існує ніяких правил і заборон. Варто лише хлопцям ткнути на щось пальцем, як це одразу стає їхньою власністю.
От Дмитро і Павлик тепер навіть гадки не мають про те, що таке дисципліна.
Якщо вони залишаються в нас всього на кілька днів, то ми з дружиною потім ще цілий тиждень ліквідовуємо наслідки їхнього перебування в квартирі – складаємо іграшки, збираємо рештки побитого посуду, чистимо усі покривала, килимки, які малі розбишаки вимащують найрізноманітнішими смаколиками.
Ми терпіли, терпіли, терпіли, а потім чаша нашого терпіння переповнилася, і ми вирішили покарати хлопців. Борони Боже, на фізичну розправу у нашій сім’ї ніколи й натяку не було. Ми всього лише відібрали у них телефони на кілька годин.
Що ж тоді почалося?! Донька із зятем готові були нас вбити за те, що ми зробили, суворо заборонили будь-яким способом карати їхніх дітей за погану поведінку. Ми намагалися до них достукатися і пояснити, що вседозволеність ще нікого до добра не доводила, але все марно…
Тепер не хочемо забирати внуків до себе. Воно нам треба? Розтрощена квартира, зіпсовані нерви і чергова сварка з Ірою – оце й все, що старим людям “дарують” візити маленьких хлопчиків.
Дітей треба виховувати, а не балувати. Інакше гарних людей з них точно не вийде. Не все в житті їм так легко діставатиметься, тож краще їх до цього готувати з дитинства, щоб потім не було надто боляче розчаровуватися.
Що можете порадити героям статті?
Напишіть нам у коментарях на Facebook
Фото з відкритих джерел
