Напередодні ми з чоловіком та дітьми поїхали на дачу. Повернулися додому пізно ввечері й одразу пішли спати. Зранку я прокинулася з бажанням заварити улюблену каву, але кавоварки знайти так і не змогла. Разом з нею пропала й інша техніка.
– Ох, Ніно Василівно, – подумала я.
Замість того, щоб розплакатися, я лише розсміялася. Мені не хотілося нічого з’ясовувати, адже душу грів той факт, що свекри нарешті з’їхали і будуть жити окремо.
Я заварила розчинної кави і по трохи почала приходити в себе. Поки я здивована сиділа на кухні, туди зайшов Олег. Він зрозумів все без слів.
– Мама? – коротко запитав він.
У відповідь я кивнула головою. Він вийшов на балкон з телефоном у руках.
Повернувшись, Олег сказав:
– Поїдемо на вихідних по нову техніку.
– А зі старою що?
– Матір сказала, що викинула.
Я сумніваюся, що це правда. Свекруха швидше б продала все або комусь віддала. Проте, зважаючи на події, які відбулися напередодні могло статися всяке. Адже жінку неабияк розлютило те, що її синочок обрав дружину з дітьми, а не батьків.
Зрештою, вчинок Ніни Василівни приніс мені тільки користь. Адже ми оновили усю свою техніку і купили кращі моделі. Тепер я можу насолоджуватися новими функціями й режимами. Без причин мені було б шкода замінити старі прилади, а так ми змогли поєднати приємне з корисним.
Моєму щастю немає меж, а все завдяки свекрусі!
А взагалі я почала розповідати цю історію, бо вчора до нас завітали свекри. Вони своїми ключами відімкнули двері, щоб нікого не турбувати. Сказали, що нібито хочуть забрати якісь свої речі, які попереднього разу забули.
У той момент ми з чоловіком сиділи на кухні. Свекруха холодно привіталася до мене, а побачивши нову техніку, закотила очі й розлючено вийшла.
Пройшло кілька хвилин і Ніна Василівна повернулася з мультиваркою та кавоваркою. Вони були запаковані у пакети. Жінка кинула їх на столі і мовчки пішла геть. Я досі не розумію, навіщо свекруха затіяла цю виставу. А де вона заховала приладдя – загадка. Я ж напередодні все обшукала.
А як би ви відреагували на таку ситуацію?
