Він зібрав у вузлик свої майки та футболки, потягнувся за телефоном. «А ось це не твоє», – зауважила я. Гордо випростався на всі свої 160 сантиметрів зросту. Попрямував до дверей. Він був не позбавлений драматизму і, перед тим, як грюкнути дверима моєї квартири, назавжди позбавивши мене від своєї присутності, промовив пафосну фразу: “Зустрічай свою старість на самоті!.
Для чого я взагалі зв’язалася з ним? Минуло кілька років, а я до сих пір не розумію, чим я взагалі думала.
Він був розлучений і самотній. Я теж. Він закоханий у мене, я вважала його привабливим, милим і веселим.
Пейзаж схожий на мій настрій, коли я згадую цю історію …
Відлякувало мене те, що у свої за 30 у нього немає ні квартири, ні освіти, ні навіть постійної роботи. Повинно було б відлякати, але ні.
Виправиться – вирішила я. Адже він говорить, що набридло йому гуляти, перебиватися разовими заробітками. Він так хоче стабільності і домашнього затишку … Ну що ж, моя дитина вже виросла, а материнський інстинкт нікуди не подівся. Переїхав.
Майбутні мої знайомі і друзі інакше, як «сама дура» прокоментувати не можуть. Я, доросла, недурна по життю тітка, одягала, годувала паразита. Через своїх знайомих намагалася знайти йому роботу. Йому ніде не подобалося. Максимум – до першої зарплати. І то, після моїх мотиваційних промов.
Навіщо ця стаття – не хочу, щоб це повторилося з іншого наївною дурепою.
Домашнім він ставати теж не хотів. Він людина товариська, друзів – безліч. Всі, як на підбір – повеселитися люблять, працювати – ні. Так, я опускалася до того, щоб серед ночі викликати таксі і поїхати витягувати його з п’яної компанії.
Весь цей цирк тривав близько року. Чому так довго? Мужчина переконливо вимовляв покаянні фрази, клявся в любові і відданості, розвивав бурхливу діяльність з пошуку чергової роботи.
Все закінчилося одним суботнім ранком. У п’ятницю ввечері він відправився на черговий «ювілей близького друга». Утримувати не стала. Лягла спати, відключивши телефон.
Прокинувшись, я побачила, що товариш додому повертатися не вважав за потрібне, вирішила зателефонувати, дізнатися чи живий взагалі. Телефон засипав мене повідомленнями. Про те, що з моєї картки знято стільки … Ще стільки … І ще … Так, я була настільки дурна, що не тримала пін-код в секреті від нього.
Заблокувала карту, але там не залишилося майже нічого. Його номер не відповідав. Спав абонент п’яним сном. А прокинувшись, вирушив за ліками і виявив, що гаманець закритий …
Протверезів, прийшов, клявся все повернути … Та нема йому з чого, я ж це знаю. Одного не розумію – як можна за ніч витратити таку суму? Гаразд, вважатимемо платою за життєвий урок.
Деякі люди залишають замість спогадів, брудну пляму в чужій душі.
Якщо в організмі завівся паразит – ми приймаємо пігулку. Ми не думаємо, як вони, бідні, без нас жити будуть. Якщо паразит завівся в нашому житті – не шукайте йому виправдань і не шкодуйте. Позбавляйтеся, як від хвороби.
А ви підтримуєте жінку в цьому, що вона забезпечувала свого чоловіка?
