Багато читав про жахи шлюбу. То хтось зраджує, то п’є, то б’є, то родичі божевільні.
Тут цього не буде. Я вирішив трохи урізноманітнити статистику і написати, як воно буває при усвідомленому виборі і вдалому збігу обставин.
Почнемо з того, що у свій 21 рік я вже встиг змінити кілька місць роботи, відслужити в армії 2 роки (дівчина, природно, не дочекалась) і, так вже вийшло, неабияк втомитися від короткострокових романів, якими лікував розбите серце.
Душа просила серйозних стосунків. Але от якось не складалося.
До тих пір, поки одного разу в автобусі я не зустрів майбутню дружину. Вона була красива, але красивих багато. Вона була розумна, але такі теж зустрічаються. Вона виявилася настільки приємною в спілкуванні, начитаною і милою, що я зрозумів, що це діамант, випадково знайдений мною в купах гною!
Через кілька місяців цукерково-букетної стадії ми з’їхалися, зробили ремонт у квартирі і почали жити разом. Звичайно, сварилися і ображалися один на одного. Навіть ледь не розбіглися. Але, подумавши, вирішили, що один без одного нам уже ніяк.
І ось, через 16 років спільного життя, у нас як і раніше міцна сім’я, підростає дочка-школярка, кіт радує нічними концертами. За цей час дружина жодного разу не дала мені приводів для ревнощів, і я намагаюся відповідати тим же.
Я готовий зірватися в магазин за її улюбленими булочками в будь-який час, а вона почистити мені гранат. Якщо за компом сидить вона, то я заварю їй каву і принесу, не забувши про смаколики. Якщо ж за компом я, то дружина зготує мені щось, що люблю я і нагодує.
Це дрібниці, але вони дуже радують. Я стараюся і бачу, що старається вона.
Коли хворіла вона, я бігав до неї в лікарню. Коли впав з високою температурою я, дружина в страшний мороз пішла на ринок і принесла фрукти для мене.
Мені здається, що ось це і є любов. Для мене немає на світі жінки прекраснішої від дружини. Коли я дивлюся на неї, то відчуваю сильне бажання схопити її і виконати подружній обов’язок. А потім ще разок … Або кілька. Інші жінки настільки сильних емоцій не викликають. Навіть дуже красиві.
Навіщо я все це написав? Так просто хотів сказати, що в шлюбі буває і так. Сім’я це здорово! Просто щасливі люди зазвичай нікуди не пишуть, а просто насолоджуються своїм щастям. Тому і здається, що все зовсім погано.
Бережіть, цінуйте один одного і будьте щасливі!
Скільки років вже вашому шлюбові?
