В 19 років я вийшла заміж. І ось уже 40 років прожила з чоловіком у шлюбі. Народила одну донечку.
Вона моя гордість: і красива, і розумна, і допоможе з усім, чим попрошу.
Школу з золотою медаллю закінчила, в університеті бюджетна місце та стипендію мала.
На стажування за кордом її покликали. Поїхала. Повернувшись у Київ, роботу знайшла без проблем. Кому ж не потрібен такий співробітник?
Словом, не дитина, а золото. Тільки от щось з особистим життям у неї не складалось. Усі її стосунки закінчувались, ледь розпочавшись. Думаю, проблемою був її прискіпливий характер. Дочка шукала собі ідеального партнера. Щоб у всьому їй підходив.
Був хлопець, якого дочка дуже сильно кохала і ніби усе йшло весілля. Уже й планувати почали.
Не достатня кількість уваги чоловікові не подобалась. Дочка була уся в роботі, і розірватись не могла. Для неї важливо було будувати свою кар’єру. Він не витерпів цього і пішов від неї.
Дочка вирішила, значить доля у неї така – бути самій!
Кар’єра таки пішла вгору. Це давалось їй дуже просто.
Та час летів. Ось доньці уже 39 на носі. А заміж вона так досі й не вийшла.
Та все ж дочка здивувала нас з чоловіком.
– Закохалась я. Здається, він той самий. Той, кого я чекала стільки років – впевнено сказала нам.
Знайомити нас поки не хотіла. Казала, що вирішила не спішити.
Минає тиждень, місяць, а дочка все мовчить. Нічого за свого обранця не розповідає. Ми вже почали переживати. Та й якось дивно це виглядає!
Нещодавно принесла звістку про своє заміжжя.
– Пропозицію мені зробив. Я погодилась – щасливо прощебетала – Тепер пора знайомити вас.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Я готувалась до зустрічі, була злегка схвильована. Накрила на стіл. І чекала на майбутнього зятя.
Коли побачила хлопця – мало не знепритомніла. Він же ж зовсім дитина! На вигляд років 25! Я не подала і знаку, що мене це збентежило. Проте з дочкою це обговорити потрібно.
Хлопець жив із батьками і ніде не працював. Що в ньому знайшла наша донечка? Не зрозуміло.
Проте зустріч пройшла успішно, ми добре поспілкувались.
Наступного дня дочка прийшла до нас сама. Я вирішила поговорити. Я розповіла про свої переживання: здавалось, що йому від неї потрібні гроші та житло.
Вона ж доклала стільки зусиль, щоб дійти до того, що зараз має. І потрапити у пастку якогось афериста було б дуже образливо. Хто ж знає, які він махінації може прокрутити?
Звісно, я б дуже хотіла, щоб вона завела собі сім’ю, була коханою і щасливою, проте, гадаю, з ним цього не вийде. Це він лиш зараз такий хороший.
Тому попросила не спішити із заміжжям, запропонувала спершу пожити разом, щоб вони зрозуміли чи дійсно підходять один одному.
В цей момент, хлопець не вселяє жодної довіри до себе і впевненості за їхнє спільне майбутнє. А я не хочу, щоб дочка ще дужче розчарувалась у чоловіках.
Моя справа сказати, порадити. Але як вирішить дочка, так і буде.
А що б ви порадили дочці? Варто давати шанс цим стосункам?
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Олена переїхала з чоловіком в село. Але жінка не підозрювала з якими сусідами їй доведеться жити
Не розумію, чому вона так болісно реагує на моє прохання просто піклуватися про свого чоловіка. Не знаю, на чому тримається їх сімейне життя
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
