Я не люблю Новий рік. Ні святкувати, ні готуватись до нього.
Моя мама завжди у цей готувала стільки їжі, ніби до нас рота солдатів мала прийти. А я мусила допомагати. Тато ж в цей час лежав на ліжку перед телевізором.
На столі у нас стояв і холодець, і олів’є, і ще 5 різних салатів, картопля з курочкою і обов’язково десерти.
Звичайно, ми усе це не з’їдали, навіть, якщо були гості. Все одно залишалось щось, що мама збирала і відвозила в село курям та свиням.
Потім життя зі свекрухою. Знову та сама історія. Тільки у сім’ї чоловіка готуватись починали ще за тиждень. Хвала Богу, хоч не все в один день. Дякую і за це! а вони не викидали ніяких продуктів, готували те, що можна було заморозити, а потім доїдали цілий січень!
Коли ми з чоловіком почали жити окремо у перший Новий рік я вирішила – ніякого Нового року. Не хочу і все!
Стіл зробила простий: канапки, легкий салат, який одразу і з’їли, щоб нічого не залишилось і спекла піцу.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Та спокійно провести цей день не вийшло. До нас приїхали свекри з молодшим сином. Мені нашвидкоруч довелось ще щось доробляти. Добре, хоч було з чого!
Чоловіковим родичам сподобалось так Новий рік зустрічати – можна нічого не робити, прийдеш, сядеш і радієш життю!
Минулого року я не стала готувати нічого. Хоч і свекри заявили, що знову приїдуть до нас. Та я їм дала зрозуміти, що ніяких гостин у нас більше не буде!
– Ми збираємось святкувати Новий рік не вдома! Так що можете навіть думати собі нічого!
Та на мої слова свекруха не звернула уваги. Прийшла з сім’єю ввечері 31 грудня, коли я вже стояла у сукні з макіяжем, прасувала чоловіку штани. У холодильник пусто, на столі теж нічого немає.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– А куди ж ви зібрались? – спитала свекруха.
– Я ж вам говорила, що нас не буде!
– А як ми маємо тепер святкувати?Ти ж нічого зовсім не приготувала. Та ми вже і не встигнемо!
Я промовчала. Не говорила вже нічого. Вона не розуміла, що у гості приходять лише тоді, коли кличуть, а не коли їм заманеться.
У нас уже були плани. Два місця в ресторані обійшлись всього лиш у 4 тисячі гривень на двох. Розважальна програма, готова їжа, ніяких нервів. Це ж ідеально!
З нами родичі чоловіка не спілкувались аж до літа. Поки не знадобилась наша допомога на дачі. Від тоді все було гаразд. Допоки знову не настала зима. Вже на початку грудня свекруха запитала, де ми святкуємо цей Новий рік.
– Не вдома, точно – відповіла я.
Ближче до кінця місяця вона приїхала до мене з величезними сумками, почала витягати звідти вміст і рахувати
– 3 кілограми шиї на запікання, шпроти 2 банки, тушонка, ковбаса, 3 банки кукурудзи, крабові палички, 30 яєць – складає окремо від свого, щоб не поплутати, а то потім ще докупляти доведеться!
– Це що означає? – запитала я здивовано.
– Ну вас же все одно не буде? То ми тут посидимо, ще тітка Валя приїхати має і сином. А у вас місця більше.
Я розпаковувати нічого не стала, пішла у кімнату зателефонувала до чоловіка.
– Може, ми з мамою вдома все-таки відсвяткуємо? Вона ж і так готуватиме.
– Ти як хочеш, але я іду в той ресторан, де ми були минулого року. Не даремно ж сукню нову купила!
Я бачила, чоловік не хоче мене саму відпускати, але і з мамою стосунки псувати теж не хоче! Та мені байдуже, я можу і сама піти. Мити посуд і прибирати після свекрухи і її гостей я не збираюсь. Хай тільки спробує мені такий розгардіяш залишити!
Я хочу проводити свята так, як мені подобається. І нехай, хоч вся родина на мене образиться!
А яке святкування подобається більше вам: вдома чи за його межами?
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Навіть старі бабусині сковорідки заблищать як нові: перевірений засіб
Моя донька 6 років зі мною не розмовляє, не цікавиться моїми справами взагалі
– Позичати родичам гроші – то собі гірше робити, – казав чоловік. Шкода, що я його тоді не послухала.
Питання було піднято ще раз – син і невістка приїхали до нас в гості в міську квартиру з нагоди чергового сімейного свята. Я знову категорично заявила, що їм на нашу дачу дорога закрита
“У снах завжди приходять підказки” — тлумачення снів за днями тижня
Свекруха мене, як невістку, відразу не сприйняла. Затялась, сказала, що навіть на наше весілля не прийде. Слова свого дотримала. В ту суботу, коли ми з чоловіком побрались, вона пішла копати картоплю
Най-най Знак Зодіаку: чим ви кращі за інших?
Простий розчин від якого ваші квіти будуть гарно цвісти
Програма очищення організму, яка виручить вас за один день
Жіноча помста – річ цікава. Чому? Ви тільки почитайте, що моя подруга Танька вчудила!
Короткий психологічний тест, який відкриє Вам очі на власну особистість
Замість пояснень Ігор почув, що дружина подає на розлучення! І це після всього, що між ними було
– Доведеться трохи потерпіти! – зціпивши зуби сказала Катя, коли наважилась відвідати матір. ЇЇ вже 8 років не було у рідному місті
Пропустила весілля дітей, бо заробляла їм на життя. А вони мені ще й як віддячили
Весілля мого сина не забуде ніхто. На ньому розкрилося дві страшні таємниці
“Олю, ти така класна!” – із захопленням сказала подруга. “Так, я знаю”, – відповіла впевнено
На вішалці одне-однісіньке висіло її стьобане пальто. Старенька наділа його, взяла вузлик, причинила за собою двері, пішки спустилася на вулицю
