Народження дитини – це одна з найкращих подій, яка трапилася зі мною в житті. Шкода тільки, що родичі не дали мені насолодитися цим моментом. Все зіпсували своїм шаленим бажанням першими побачити малюка.
Наступного ж дня після шалено важких пологів до моєї палати приперлося купу людей. Всі вони хотіли потримати на руках мого первістка, сфотографуватися з ним – так, ніби він експонат у музеї, а до мене усім байдуже.
Дайте відпочити бодай 1-2 дні
Зізнаюся чесно, коли тримаєш свою дитинку на руках в перший день – досі не можеш усвідомити, що ця маленька людина вилізла з твого тіла! Та й на банальні речі теж потрібен час. Думаєте, дуже приємно приймати гостей, коли твої ноги всі в крові, а на чолі досі видніються крапельки поту?
Відвідувачі напевно думають собі, що народити дитину дуже просто, а вмить вжитися в роль новоспеченої матусі – іще легше. Якби ж то! 2 дні медсестри вчили мене мистецтву правильного годування грудьми.
Як виявилося, із цим не все так просто. Хотілося б, звісно, щоб малюк сам намацав ротиком груди і почав смоктати молоко, але так не відбувається. Спершу доводиться кілька разів прикладати голівку дитини до кожної з грудей, щоб немовля надійно вчепилося.
Уявіть собі: ви лежите в палаті, з голими сосками, аж раптом залітає натовп щасливих і дуже допитливих родичів, які вже готові робити сотню світлин з Вашим малюком, якого ви навіть ще самі не роздивилися, як слід.
Біль, який неможливо терпіти
Навіть, якщо б матусі таки захотілося витурити в плечі відвідувачів зі своєї палати – у неї нічого не вийде. Піхва і живіть болять так, ніби зараз на світ з твоєї утроби має з’явитися іще один малюк. Як гадаєте, чому жінок залишають ще на кілька днів в лікарні після пологів? Розкрию секрет, щоб вона навчилася ходити в туалет так, щоб не випала її матка.
Найбільше мене дратує те, що після стількох мук і страждань, які я пережила, в мене немає навіть жодної світлини з дитиною. Добре, що санітарка погодилася зробити кілька кадрів одразу після того, як перерізали пуповину. А от мої родичі зробили встигли зробити сотню вдалих кадрів з усіх можливих ракурсів.
Мати-істеричка
Вартувало мені лише один раз попросити родичів, щоб вони не приходили до мене кілька днів після пологів, як мене охрестили істеричкою, яка не хоче підпускати нікого ні до себе, ні до своєї дитини.
Наступного разу, коли вам закортить до когось припхатися в лікарню – перечитайте ще раз цю статтю і подумайте, чи справді варто це робити.
Чи погоджуєтеся Ви з авторкою статті?
Напишіть нам у коментарях на Facebook
Фото з відкритих джерел
