Я не здивована, що мати Олега мене недолюблює, адже я розлучена і з дитиною. Безглуздо було б розраховувати, що вона полюбить мого сина. Однак нещодавно Вероніка Іванівна була у нас в гостях і стала для нього бабусею, а не незнайомою тіткою. Також жінка радісно гралася зі своєю онукою, нашою з Олегом спільною дочкою. Це було для мене дивно. Зрештою, коли свекруха збиралася додому, то витягла з сумки целофановий пакетик і дала його моєму чоловікові.
– Ось це подарунок для Андрійка. Нова комп’ютерна мишка. Спеціальна для ліворуких.
– Дякую, Вероніко Львівно! – відповіла я. – Ви така уважна й щедра. Андрієві точно сподобається подарунок!
Ці слова підкорили жінку і вона тепло усміхнулася у відповідь.
– А де він до речі?
– На прогулянці, – здивувалася я різкою зміною тону.
– Ну і добре. Йому потрібно більше часу проводити на свіжому повітрі.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Свекруха покинула наш дім, а чоловік запитав:
– Ну, і чому ти так їй дякувала? У нас же є абсолютно нормальна мишка.
– Хіба ти не звернув увагу, що вона якось дивно поводилася? І вперше принесла подарунок для Андрійка. Раніше вона навіть з днем народженням його не вітала!
– Нічого особливого не бачу. Минулого разу йому нова машинка дісталася. Це ж також подарунок!
Олег так і не зрозумів різниці. Тоді ця іграшка йшла в наборі брязкалець для її рідної внучки. Свекруха неодноразово робила для неї приємні сюрпризи, а моєму синові діставалися якісь дрібниці “за компанію”.
Раніше Вероніка Львівна одним своїм поглядом показувала усю свою неприязнь. І цього вистачало, щоб я уникала спільних зустрічей свекрухи з сином. Адже здавалося, що її дратував сам факт існування цієї дитини.
Вона одразу незлюбила ні мене, ні мого сина. Звичайно, вона ж мріяла про іншу невістку для Олега. Хоча згодом вона змирилася зі мною, а тепер, мабуть, й з Андрієм.
Вперше вона сама проявила таку ініціативу. Я ніколи від неї нічого не вимагала. А тут спеціальна мишка для нього. Хоча вона нам не потрібна, але приємним був сам жест уваги, а не подарунок.
Через кілька днів Вероніка Львівна знову прийшла в гості. Вона вирішила погуляти з онукою, а заодно взяла з собою Андрія. Син був щасливим, що тепер у нього з’явилася бабуся Вероніка.
А днями у нас з нею відбулася щира розмова:
– Ти пробач, що я раніше так холодно до вас ставилася, – сказала жінка. – Тепер я розумію, що в цій ситуації немає винних. Просто мені здавалося, що мій син завжди буде для тебе на другому місці, а Андрійко лише нагадуватиме про колишнього чоловіка…Однак я побачила, як він ладнає зі своєю молодшою сестричкою і як любить її. Мені так соромно стало, адже я доросла жінка, а такими дурницями займалася. Тепер я хочу стати для обох онуків люблячою бабусею Веронікою.
Вперше мені захотілося міцно обійняти свекруху і подякувати їй не лише за її сина, а й за мого.
А як ви вважаєте, чи можуть чужі діти стати рідними?
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
Ось чому жінці насправді не потрібні шлюб і стосунки
Розчин з дріжджів: полийте ним свої рослини і ваш урожай збільшиться!
