Я думала, що у мене скоро опустяться руки. Мати сильно захворіла, їй призначили дороге лікування, минав день за днем, але ніякого прогресу не було.
У їхньому маленькому містечку була лікарня, але хороших спеціалістів не так і багато. Прийшлося возити на обстеження до районного центру. Навіть почалися розмови про операцію і тривалу реабілітацію.
Вона не вставала з ліжка, я годувала її з ложечки. Інколи мамі ставало погано і через це я не встигала на роботу. Через це мене попросили написати заяву про звільнення.
– Зрозумійте, у мене матір у важкому стані! Я доглядаю за нею, тому інколи не встигаю вчасно! Такого більше не повториться.
– Мене це не хвилює! Графік для всіх однаковий. Чи може в мене немає своїх проблем? Треба було завчасно дбати про здоров’я матері! Пишіть заяву, на ваше місце знайдеться пунктуальніша людина. – заявив директор.
Я просто не повірила, що це сталося. Робота в мене була хороша, пристойна зарплата, але ставлення нікудишнє. Тепер постало питання якнайшвидше знайти нову і не менш прибуткову. Адже маминої пенсії ні на що б не вистачило.
Того дня я хотіла хоч якось її порадувати й вирішила купити манго. Вона ще ніколи його не їла. Я встала у черзі й не могла побачити ціну. А жінка попереду підказала, що зранку купила дві штуки за сто гривень.
– У мене лише тридцять є. – сумно промовила я і розплакалася. – І що тепер робити у нас і так боргів багато?
– Що у вас сталося? – спитав незнайомець, що стояв позаду.
Я не втрималась і розповіла про біду матері й що мене звільнили з роботи.
– Давайте я оплачу манго, а ви мені покажете свою матір? Я лікар, можу подивитися, що їй виписали та і стан оціню, може чимось допоможу…
Я не повірила в почуте, але одразу погодилась.Чоловік купив 5 манго і люб’язно говорив зі мною усю дорогу.
– От побачите, ляжете в лікарню і вийдете з неї, як в нічому не бувало! Обіцяю! – сказав він до моєї матері й повернувся до мене. – Ці ліки навряд чи їй допомагають, поїхали зі мною, я назначу обстеження.
Сталося диво. Мама одужувала на очах. З кожним днем їй ставало все краще, на обличчі з’явився рум’янець. Тепер манго її улюблений фрукт. Я була дуже вдячною тому лікарю, що не був байдужим і врятував її життя. Скоро я знайшла роботу і майже виплатила борги.
Тепер, коли я стою у черзі, то з посмішкою дивлюся на манго.
А вам зустрічалися такі добрі люди?
