Зараз я не можу зрозуміти, чому мій чоловік так змінився. Я його не впізнаю. Раніше він був доброю та щедрою людиною, а після весілля став жадібним.
Спочатку я працювала на гарній роботі з високою заробітною платою. Мені цього вистачало, щоб ні в чому собі не відмовляти. Я могла і на відпочинок з’їздити, і щось заощадити. Мій чоловік також непогано заробляв. Та після шлюбу він запропонував мені звільнитися і дбати про наше сімейне гніздо. Я обдумала все і погодилася, адже на той момент мала певну відкладену суму. Чоловік заробляв достатньо, щоб забезпечувати нас обох. Тож я могла зайнятися побутовими справами.
Однак тут і розпочалися негаразди. Спочатку моєму чоловікові не сподобалися штори у вітальні, потім він сказав, що й диван не такий. Я думала, що йому просто не подобається мій смак, але виявилося, що це в ньому говорила його жадібність. Адже тепер він рахував кожну витрачену копійку. На продукти він давав мені визначену суму грошей і просив приносити додому чеки. А зараз змушує навіть попередньо складати список покупок і узгоджувати з ним. Я навіть в страшному сні не уявляла собі таке сімейне життя.
Можливо, хтось мене не зрозуміє. Але я себе почуваю надзвичайно некомфортно, адже звітую навіть про засоби особистої гігієни.
Нещодавно я пожалілася мамі на такий стан справ. Натомість вона вирішила зателефонувати моєму чоловікові і розібратися з ним. Через це ми з ним дуже посварилися.
Після цієї ситуації кожне фінансове питання закінчується докорами та конфліктами.
До того ж мама продовжує мені кожного дня дзвонити і повчати, мовляв, я не повинна дозволяти так з собою поводитися. Чоловік перестане мене поважати і буде робити все, що йому заманеться. Звичайно, я розумію, що вона переживає за мене.
Я вирішила, що найкращим виходом з ситуації буде повернутися на роботу. Тоді не доведеться ні в кого просити грошей і причин для сварок більше не буде.
Однак матір це також не влаштовує. Адже після народження дитини мені все одно доведеться залишитися вдома. А довіряти малюка чужій жінці і продовжувати працювати теж погана ідея.
Я замислилася над її словами. Можливо, я б могла відкладати певну суму грошей потай від чоловіка, щоб потім мати свої заощадження? Та з іншого боку, що це за родини така, якщо у кожного будуть свої секрети. У мене є остання надія на те, що розмова з чоловіком зможе все владнати. Надіюся, нам вдасться щиро поговорити.
Але якщо він мене так і не зрозуміє, то хіба варто через гроші розлучатися?
А що б ви могли порадити жінці, яка опинилася в такій ситуації?
Фото з відкритих джерел
