Я вийшла на пенсію з неабияким досвідом за спиною. У мене було чудове життя, сповнене різних перипетій. Якийсь проміжок часу я навіть провела в Америці. Однак після повернення на Батьківщину у мене виник конфлікт зі старшим сином, який відмовляється зі мною спілкуватися. Натомість з двома молодшими у мене відмінні стосунки.
Взагалі все почалося доволі давно. Я прийняла рішення поїхати в США на заробітки. З візою мені допомогла подруга. Вона ж знайшла вакансію няні в одній американській сім’ї. За це мені платили пристойну суму грошей, яку успішно вдавалося заощаджувати.
За цей час мій молодший син Іван переїхав в столицю, де у нього з’явилася робота. Оскільки він жив на орендованій квартирі, я вирішила допомогти йому, придбавши власну нерухомість. Тим паче на мою думку, це найкращий вклад для зароблених грошей.
Його брати лише підтримали моє рішення й раділи, що тепер у них буде можливість частіше їздити в столицю. Через деякий час середній син також вирішив перебратися туди на постійну основу. Йому запропонували очолити філію, а без переїзду це було неможливим. Я швидко наважилася на покупку другої квартири в тому ж кварталі.
Михайло, старший син, залишився вдома. Однак таке становище його не влаштовувало. Він образився, що усі отримали своє житло в столиці, окрім нього.
Я розумію позицію сина. Саме тому одразу пообіцяла йому, що як тільки зароблю достатньо грошей, то і йому допоможу з квартирою.
У мене були плани й перспективи, але всі вони рухнули в один момент, коли прийшла звістка про те, що візу продовжувати мені ніхто не збирається. Довелося незаплановано повернутися додому.
Звичайно, моєї пенсії недостатньо, щоб накопичити кошти на житло в столиці. Я пішла на роботу в рідному місті й почала відкладати кожну копійку, аби виконати обіцянку. Проте цей процес зайняв у мене багато часу.
Михайло образився через таку несправедливість і припинив зі мною спілкуватися. З братами він також не виходив на зв’язок. Невістка лише підтакувала чоловікові і дорікала мені.
Не знаю, хо має рацію в цій ситуації. У будь-якому разі я досі сподіваюся, що зможу заощадити потрібну суму на третю квартиру для старшого сина, адже батьки повинні дбати про всіх дітей однаково.
А як ви вважаєте, чи правильно відреагував старший син? Як батьки повинні розподілити свою поміч між дітьми так, щоб нікого не обділити увагою?