Я пропрацювала в школі 7 років і розповім, як за помилки батьків розплачуються і діти, і вчителі

Мене звати Маргарита і я – вчителька. За плечима у мене 7 років досвіду. Я викладала у звичайних і приватних школах, займалася репетиторством і вела гуртки. Одним словом, у мене накопичилося достатньо знань, якими я б могла поділитися з іншими. І скажу по секрету, що достатньо провести з дитиною кілька годин, щоб оцінити мікроклімат у її сім’ї. 

1. Все, про що ви розмовляєте вдома, дитина переказує в школі

Якщо старші діти можуть себе контролювати, то молодші учні діляться всіма новинами, які почули вдома. Однокласники й вчителі знають про батьківські проблеми на роботі чи місце заначки зарплатні. Сюди ж можна віднести звичку вживати нецензурну лексику в присутності дітей.  

Не даремно кажуть, що батьки повинні розпочинати виховання свого чада із контролю власної поведінки. Адже дорослі завжди стають прикладом для наслідування.

При цьому не варто забороняти дитині вживати лайливі слова, бо на неї заборона діє так, як червона ганчірка на бика. Краще просіть її пояснити і обґрунтувати власні слова, що допоможе їй з часом замислюватися над сказаним. 

2. Розмови про гроші з дитиною повинні бути делікатними

Діти у підлітковому віці мають звичку порівнювати себе з іншими і хизуватися особистими речами. Така поведінка є цілком нормальною і природною. Однак з часом батьки лише сприяють формуванню соціальної нерівності. Через надмірну демонстрацію матеріального благополуччя одних, інші – відчувають себе неповноцінними. Саме тому важливо говорити з дітьми на цю тему і пояснювати їм, як заробляються гроші, що вони означають і як до них потрібно ставитися. 

3. Не критикуйте дітей навіть з благими намірами

Інколи батьки прагнуть змотивувати свою дитину, порівнюючи її з іншими однокласниками. Однак в більшості випадків реакція буде протилежною. У дитини з’являються комплекси меншовартості та неповноцінності. Вона перестає усвідомлювати власну цінність й агресивно реагує на критику чи досягнення інших.  

Навіть вчителі намагаються обережно підходити до конкуренції між учнями. Важливо, щоб кожен відчував свою важливість і пишався власними результатами. 

4. Учитель нічого вам не винен

На жаль, батьки не розуміють, що у вчителів є свої обов’язки, в які не входить перевіряти складений портфель учнів чи правильно одягнену шапку на голові. 

Дорослі неодноразово звертаються з претензіями, мовляв: “Хіба вам важко на годину довше позайматися з моїм сином?”, “А чому ви самі не подзвонили мені, щоб розповісти про домашнє завдання доньки?”.

Особливої уваги заслуговують наступні коментарі: “Я бачила вас на вихідних у місцевому ресторані. Мені здається, що педагогам не личить вдягати такі яскраві сукні і пити алкоголь у громадських місцях”.  Ви серйозно?

5. Ваша дитина може бути звичайною, і це нормально

Не завжди погляди батьків збігаються з вердиктом вчителя. Кожен хоче ідеалізувати свою дитину і вважає її найкращою та найрозумнішою, але чи відповідає це реальності? Можливо, трійки у її щоденнику неспроста? 

Є особливо наполегливі батьки, які ще будуть переконувати вчителів змінити оцінку свого чада чи відправити його на олімпіаду, мовляв, “Олежик у мене такий розумник, він заслуговує кращого”. Це не лише обурює педагогів, але й шкодить самій дитині. Адже через таке ставлення вона може стати посміховиськом в класі або інфантильною й невпевненою в собі людиною у зрілому віці. 

Чи погоджуєтеся ви з порадами вчителя?

Content Protection by DMCA.com
Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

Adblock
detector