Ми не так давно завели котика. Побачили оголошення в інтернеті, про те, що віддають в хороші руки. Взяли руденьке, таке буде приносити щастя. Ветеринар оглянув, здорове.
Пухнастик підріс. Настав час його купати. Я три тижні вмовляла дочок, щоб хтось із них його помив. Зрештою я зрозуміла, що ні від старшої, ні від молодшої цього не дочекаюся і зробила все сама.
Пішла на кухню попити чаю. Дивлюся, а дочка приносить Барса замотаного у рушник:
– Це що?
– Так покупала його, а то ти вже всі мізки тим прополоскала! – огризнулась менша.
– Класно! Так я його ще зранку помила!
У цей момент заходить старша і питає:
– Ви що, кота купали?
– Ну так! – відповіли ми в один голос.
– Оце так! Я вже його купала.
Молодша сестра задумалась і каже:
– Так ось чого він так спокійно поводився. Я завжди з подряпаними руками виходжу, а тут він сидів як миленький. Напевно думав, що ми геть з глузду з’їхали! Жінки!
А у вас є домашній улюбленець?
