Тоді пані Антоніна запросила у гості сусідку Галю. Купила тортик, заварила чай та почали говорити про життя.
– Я її постійно не влаштовую. То скаржиться, що син додому мало грошей приносить, то малюка не так виховую. Щоразу чую, який він у мене поганий. Хоча живе у моєму будинку. Хіба так можна нахабно поводитися?
– Це ти про свою невістку Іринку?
– Та ні, вона взагалі чудова дівчина. Я її дуже люблю. Але сваха ну просто вже набридла. Казала, що спершу приїде тільки на вихідні. Але затрималася та живе у них майже місяць. І щодня свариться з сином. Андрій вже спеціально на роботі затримується, щоб з нею не пересікатися вдома. Навіть у суботу та неділю їде в офіс працювати.
Три місяці тому у пані Тоні народився онук, назвали хлопчика Петриком. У старенької були дві квартири, тому після весілля віддала молодятам велике трикімнатне житло у центрі міста. Прийняла молоду дівчину, як рідну донечку. Допомагала з онуком, адже жили в одному місті неподалік.
– Я без запрошення не приходжу. Це їх родина, не хочу туди пхати носа, вони вже дорослі та самостійні люди. Я на хрестини подарувала їм майже тисячу доларів для Петрика. Адже треба багато речей для малюка купити. Однак, сваха одного разу приїхала без попередження, мовляв, буде їм допомагати. Вона живе у іншому місті. Здається, що пані Люба взагалі якась неадекватна. Не дає мені онука потримати, немов я ворог для неї. Хоче все про всіх знати.
Батьки Іринки давно розлучилися. Відтоді пані Люба ненавидить всіх чоловіків на світі. Ще й доньці набридала своїми порадами. Тому дівчинка після школи одразу поступила у столицю. Казала, що обирала не університет, а місто – якомога далі від матері. Однак, вона постійно телефонувала декілька разів на день. Навіть коли донька номер змінила, то все одно запитала у друзів. Ну така жінка, що просто так не відчепиться!
Вже у Іринки своє життя, родина та малюк. А вона приїхала в суботу зранку, нікого не попередила, кинула зятеві у руки сумки та посміхається. Не могли її вигнати геть на вокзал. Думали, що вона 2 дні погостює та поїде у село. Однак, минуло вже 3 тижні, а сваха не думає повертатися додому.
– Ось у неї всі погані, тільки вона хороша! Синові надокучає, що у нього мала зарплата, хоча з ранку до ночі на роботі і що він такий жахливий чоловік. Ну але Іра у декретній відпустці, тому всю родину забезпечує Андрій. Я знаю, що він спеціально на роботі брав додаткові зміни, щоб мати більше грошей. Часто додому приїжджав вночі, коли всі спали. А пані Люба починає кричати, що він може малюка розбудити. І починається сварка у родині. Ще й свої претензії доньці говорить. Не соромиться при синові ще й про мене погано говорити!
Однак, пані Любі байдуже, що вона зараз живе у чужій квартирі та нахабно себе поводить. Вважає, що вона сюди на відпочинок поїхала. Ну може погуляти з онуком надворі, коли Іра вдома хоче зробити вологе прибирання. А щодо роботи вона дуже скептична. Все-таки, пані Тоня має рацію – невістка вдома, тому працює тільки зять. Він зранку вип’є каву та залишить чашку в умивальнику. То пані Люба потім ще декілька днів згадує йому за брудний посуд та дорікає, що він такий поганий господар.
– Декілька днів тому я приїхала у гості до сина, привезла подарунки для онука. А сваха мене навіть у дитячу кімнату не пустила. Ну я не стала терпіти таку поведінку Люби. Одразу дала зрозуміти, що вона тут ніхто, адже це моя квартира та по документах я власниця. Вона не має жодного права командувати та мені перечити. Ще й натякнула, що вона затрималася у гостях. Попередила, якщо ця нахаба хоча б посміє щось погане про мене чи сина сказати – сама поскладаю її речі у валізу та відправлю до села. Якщо ж ми такі погані, тоді чому вона досі на квартирі живе?
Тоді пані Люба дуже образилася на всю родину. Наступного дня поїхала додому, навіть не попрощалася. Розповіла всім друзям та сусідам, що пані Тоня така погана жінка та вигнала її геть з квартири. А коли до неї телефонує донька, то навіть слухавку не підіймає. Іра також дуже образилася на матір, але хвилюється. Все-таки вона вже старенька…
Хто не правий у цій ситуації? Кого ви підтримуєте?
