Не так давно, я помітила акуратно одягнену жінку, яка гуляла разом зі своєю дитиною на дитячій площадці.
Ми з нею сиділи на одній лавочці і поступово розговорилися. Я дізналася що їй нещодавно виповнилося 41 рік, а донечці всього три роки. Жінка виглядає значно молодше: красива фігура, стильний одяг, досить багато цікавих та сучасних інтересів. Мені здалося, що вона дуже щаслива.
Але коли ми розговорилися на більш глобальні теми, то вона мені призналася, що шкодує, що вирішила народити зараз дитину. Пологи були дуже важкими, лікарі готувалися до найгіршого. Її чоловікові вже під 50 років, з дитиною він не особливо хоче часто проводити час. Приходить додому і одразу лягає перед телевізором, складається враження, що йому абсолютно байдуже, що відбувається навколо нього. Загалом, від нього точно не варто очікувати на допомогу. Тепер вся побутова робота і маленька донечка тримаються виключно на її тендітних плечах.
Тепер, хочу сказати, що я думаю з цього приводу.
Я досить скептичного відношуся до людей, які наважуються народити в пізньому віці. Досить часто жінки керуються європейським досвідом, де вони спочатку будуть кар’єру, а потім в років 30-35 починають думати про потомство. З одного боку це досить правильно та логічно, але з іншого боку варто пам’ятати, що наші сили не безмежні. Звичайно, коли ви маєте гроші, то в старості за вами можуть доглядати наймані працівники, але любов та тепло зможуть подарувати лише власні діти.
А що ви думаєте з цього приводу?
