Приблизно місяців п’ять тому, до нас прийшов в гості сусід Роман. Сумний погляд, весь на нервах, його невістка Христина зробила УЗД, яке чітко показало, що у них з Миколою знову народиться дівчинка.
У Миколи та Христини вже було дві донечки, і тепер ще одна дівчинка! Ну от і все! Немає чого мені більше жити!
– Я тепер нап’юся з цього горя, – Роман просто рвав та метав, – Ну чому така несправедливість? Знову дівчинка! Чому вони не можуть народити спадкоємця? От молодші мої сини – молодці! У Івана – два сини, у Віті – дочка та син підростають, а цей? Ну і в кого він такий вдався?
– Як жити Степане, коли одні дівчата кругом? І як це непорозуміння виправити? Може лікарі помилилися? Ось подивися на фотографію з УЗД, хіба там нічого немає, що вказує на те, що народиться хлопчик?
На фотографії було видно дитинку, таку маленьку, хорошу – крихітні рученята, ніжки… Але Роман все намагався побачити там ознаки хлопчика, уважно вдивлявся, прижмурювався. Через декілька хвилин він повернувся з пляшкою домашнього вина.
– Посидь зі мною трошки, а то мені так важко та сумно на душі. Роман мало не плакав, і постійно повторював, мовляв, знову дівчинка, ну навіщо? Він так хотів онука!
Ось пройшло ше 5 місяці. Христина народила вчора дівчинку – 3050 вага, ріст 50 сантиметрів, здоровенька та красива!
Природно, з цього приводу треба випити.
Зателефонував Роман, сказав, що прийде скоро ніжки обмивати немовляті, я одразу приготувався його втішати та вислуховувати, але…слова були зайві.
Роман був на сьомому небі від щастя! Усмішка розпливлася по цілому обличчю, він довго показував мені фотографії новонародженої дівчинки, називав її “мій скарб”.
– Ти тільки поглянь, яка вона неймовірна. Ось – крихітні пальчики, ніс, а оченята як світяться! Дитині тільки декілька днів, а вона вже так весело усміхається! А очі? Вони мої – зелені! Знаєш як назвали? Олександра! Дуже гарне ім’я!… Ну, ж не Євгеном дівчинку називати?
А вам сподобалася історія?
