Кажуть, що чужих дітей не буває. Однак у житті трапляються різні ситуації й інколи дорослі не можуть знайти спільну мову з власними дітьми, а що вже говорити про чужих.
Наприклад, що робити жінці, яка не може налагодити стосунки з дитиною чоловіка від першого шлюбу?
“Я вийшла заміж за розведеного чоловіка. Спочатку цей факт зовсім мене не тривожив, поки я не дізналася одну новину.
– Аня вступила в університет у нашому місті, тому на деякий час вона переїде до нас, – поставив мене перед фактом чоловік.
– Чому твоя дочка повинна жити з нами? – обурилася я.
Тоді він спробував мені пояснити, що винаймати квартиру дорого, а дитині потрібно десь жити.
– Можливо, хай вона поселиться в гуртожитку, – запропонувала я. – Усі студенти там живуть. І я свого часу жила там з подругами. Навчанню це не мішало.
– Ти хочеш, щоб я свою єдину дочку відправив в гуртожиток, коли маю можливість її взяти до себе в комфортні умови? – розсердився чоловік.
Зрештою він заявив, що йому байдуже на мою думку, бо це не змінить його рішення. Але чому він не рахується зі мною, якщо я також тут живу? Я теж плачу за оренду, комуналку і продукти харчування.
Я нічого не маю проти його дочки, але втрьох в однокімнатній квартирі геть незручно. Як вона буде вчити уроки? А як щодо нашого інтимного життя?
Все закінчилося моїми словами про те, що цього не буде. Не знаю, як мені вчинити в цій ситуації. І справа зовсім не в його дочці. Хіба я заслужила на таке зневажливе ставлення? Моя думка вже для нього нічого не означає, а що буде далі? Я розумію, що, обираючи між мною і дочкою, він завжди буде на її боці”.
Психолог Михайло Лабковський переконаний, що щасливі стосунки з одруженим чоловіком можливі лише тоді, коли нова обраниця прийматиме його дітей. В іншому випадку, такі відносини не будуть міцними.
Однак у пари повинно бути взаєморозуміння і взаємоповага. Усі питання мають вирішуватися вдвох. Якщо цього немає, тоді не дивно, що будуть присутні сварки.
А що ви думаєте з цього приводу? Які поради можете дати жінці?
