Ти ніколи не можеш знати точно, де відбудеться твоє знайомство з другою половинкою. Звичайно, яким би приємним не було спілкування на перший погляд, воно не гарантує того, що чоловік в сімейному життя буде таким же мужнім, рішучим та привабливим, як під час вашого знайомства.
Сьогодні ми хочемо поділитися з вами історією нашої читачки, яка зрозуміла, що більше не може жити разом зі своїм чоловіком.
«Ми познайомилися з ним на дні народженні у нашої спільної подруги. Владу я одразу сподобалася, ми з ним розмовляли протягом всього вечора. Він здався мені приємним та цікавим співрозмовником, а ще у нього було досить хороше почуття гумору. Коли вечірка закінчувалася, Влад попросив у мене мій номер телефону, я з великою радістю йому продиктувала його.
Через декілька днів він зателефонував мені і запросив мене в кафе. Коли я прийшла на зустріч, то побачила Влада, який був одягнений у класичний костюм з букетом в руках. Романтичний обід, який затягнувся аж до самісінького вечора і закінчився прогулянкою в парку. Він мені сильно сподобався, і це було взаємно.
З того дня ми почали спілкуватися. Влад весь час робив мені приємні сюрпризи, а я просто не могла наговоритися з ним. Нам було надзвичайно добре разом, тому вже через декілька місяців ми вирішили жити разом. Оскільки Влад жив на у своїй власній квартирі, а я з мамою, він запропонував мені переїхати до нього. Я зібрала всі свої речі і поспішила до нього.
Це була крихітна однокімнатна квартира, і я трішки навіть засмутилася через те, що тут немає місця для усамітнення. Так, я дуже любила спілкуватися з Владом, але інколи мені необхідна тиша. Переїхала я до нього в суботу, з думкою про те, що в неділю зможу добре виспатися перед початком робочого тижня.
Вранці задзвонив телефон Влада, він чомусь одразу вирішив мене розбудити. Підніс трубку до мого вуха і сказав, що телефонує його мама. Я з просоння нічого не зрозуміла: “Привіт, ти досі спиш? Пора готувати Владу сніданок”, – я щось швидко відповіла і відклала телефон.
Потім до мене прийшло розуміння того, що я тільки що почула від мами Влада..
Я глянула на Влада, а він собі дальше продовжував спокійно лежати. Я не розгубилася, написала йому швиденько список продуктів, які потрібно купити для сніданку і попросила його сходити в магазин. Тим часом я швидко зібрала всі свої речі, викликала таксі і повернулася додому.
Влад телефонував мені ще декілька разів, але я більше не відповідала. Через пару днів він пропав. Подруги намагалися мене переконати в тому, що Влад дуже хороший хлопець, але я впевнена, що всім парадом керує його мама, такого чоловіка не перевиховаєш. Якщо на початку вже є такі тривожні дзвіночки, то навіщо затягувати?»
Чи правильно вчинила дівчина?
