Я втомилася утримувати свого чоловіка, свекруху і пасинка. Подала на розлучення, а чоловік хоче, щоб я платила аліменти!

Декілька років тому я вийшла заміж за Олексія. Навіть не злякалася, що у нього є дитина від першого шлюбу. Але моя мама щоразу відмовляла мене. Казала, що від хорошого чоловіка дружина б ніколи у світі не пішла. Та я всіляко її заспокоювала, адже Олексій був чудовим сім’янином, а його дружина колишня пішла від нього геть, бо теща постійно лаялася з ним. Та й хіба поганим чоловікам залишають дитину після розлучення?

Олексій часто дарував квіти й дорогі подарунки, зустрічав з роботи та дбав про мене. Така галантна поведінка підкупила мене та згодом ми почали жити разом, хоча це була орендована квартира. 

– Ми ще все встигнемо, ось побачиш. Скоро у нас буде власне родинне гніздечко! Заробимо грошей та переїдемо у великий та просторий будинок! – підбадьорював мене чоловік. 

Тоді мої батьки вирішили нам допомогти. У них була невелика однокімнатна квартира, яку колись здавали в оренду, а вона якраз нещодавно звільнилася. Тому ми без жодних вагань зібрали всі речі та переїхали. Ось так і почали жити троє разом – я, Олексій та його син Миколка. Думали, що назбираємо гроші, з часом продамо цю квартирку та обміняємо на великий будинок. 

Ось нещодавно Колі виповнилося 7 років й треба було віддавати його до школи у перший клас. Колишня дружина сказала, що у неї нема грошей та вона не хоче тим займатися. Тоді я купила за свої кошти Миколці портфелик, зошити та ручки, а ще великий альбом й набір різнокольорових олівців. Сума тоді вийшла кругленька, а ще треба докупити шкільну форму.

– Я тобі обов’язково віддам всі гроші із зарплати, зараз просто її затримали – виправдовувався чоловік. 

Однак, грошей я так і не побачила. Спершу не звертала уваги на витрати, адже часто після роботи саме я заходила у магазин та купувала нам продукти чи платила за комунальні послуги. Думала, що це просто мій обов’язок як жінки. Але з часом не вистачало грошей на власні потреби – нова косметика чи одяг або ж манікюр. А ще свекруха почала себе нахабно поводити. Телефонує до мене щодня з новими проханнями, немов у неї цілий список є:

– У тебе біля роботи є аптека, там деякі ліки дешеві, купи мені пігулки! 

Одного дня вона прийшла до нас у гості та сказала, що незабаром їде з подругами на море. Але не має нового купальника, панамки і так далі.

– Сину, позич мені 5 тисяч. Я тобі з пенсії віддам, коли приїду!

– Мамо, мені ще навіть аванс не дали. Ось у дружини нещодавно була премія, попроси у неї!

Я не могла відмовити. Думаєте, що мені хтось ті 5 тисяч повернув? Щоразу син та свекруха знаходили різні відмовки та казали “скоро”. 

З часом нам стало тісно жити у невеликій однокімнатній квартирі. Вирішила поговорити з чоловіком:

-Треба декілька тисяч доларів, щоб ми їх заощадили та якраз буде потрібна сума на перший внесок.

– А я думав, що ти вже почала давно сама відкладати свої гроші. Тим паче, що це була твоя ініціатива, а мені й тут добре жити!

Такого нахабства я не стала вже терпіти. Адже виходить, що я повністю утримую нашу родину та ще його матусю, а Олексій жодного разу навіть грошей на продукти чи комунальні послуги не дав. Ми тоді посварилися та тиждень не розмовляли. 

Я перестала готувати Олексію їсти, прати його одяг та складати речі у шафу. Звісно, що про малюка я не забувала, адже він у цій ситуації не винний. Думала, що чоловік поміняється та визнає, що був не правий. Однак, з кожним днем наші стосунки погіршувалися. Ми вже лаялися без причини, через будь-які дрібниці. Олексій докоряв мені, що я погана господиня та називав скнарою, бо жалію гроші для родини. Але хіба так можна? 

Після чергової сварки я зрозуміла, що вже не кохаю чоловіка. І що мене тримає у цьому шлюбі? Дітей у нас спільних нема, квартира належить моїм батькам. Я зібрала всі речі та просто вигнала його з дому. Миколка тоді був на дачі. 

– Ти ще про це пожалієш! Ось побачиш, що ти ще будеш мені гроші за дитину платити! – погрожував Олексій. 

Але я не мала ніяких прав на малюка, адже у нього є рідні батьки. Я не подавала жодних документів на всиновлення, коли ми одружилися. Звісно, що суд колишній чоловік програв, бо думав, що вийде поділити “наше” майно – квартира. Але він там навіть не був прописаний! 

Олексій з сином переїхали до свекрухи. А я зі спокійною душею відпустила цю ситуацію. Не тримаю на них зла, хоча Миколку шкода, що у нього такий горе-татусь. Зараз я відкладаю гроші на нову квартиру, мої батьки також допомогають у цьому. Вірю, що ще зустріну своє справжнє кохання та буду щасливою дружиною й матір’ю. 

Хто не правий у цій ситуації? Як ви розподіляєте родинний бюджет?

D